ПОМИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, док., з ким.
1. Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь.
У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (І. Нечуй-Левицький);
– Зараз же мені, Прохоре, помирися з Вірою, і щоб у моїй хаті більше колотнечі не було, а був мир та спокій (А. Шиян);
* Образно. [Парвус:] Не може помиритись вода з олією (Леся Українка);
// Встановити добрі стосунки, згоду між собою.
Зав'язалася спірка завзята... Не помирилися вперш молодята (М. Шеремет);
// на чому. Дійти згоди.
Помирилися всі на тому, щоб іти пішки (О. Гончар);
Помирились на тім, що дочка мусила зливати батькові на руки, доки він умивався (Ю. Яновський).
2. Терпляче поставитися до чого-небудь небажаного; примиритися.
Ну, що робити, прийдеться моїм шановним видавцям помиритися з невеликою стратою часу, що сталася не з моєї вини (Леся Українка);
– Це була державна людина, – сказав урочисто вчитель, – яка не помирилася з соціальним ладом, вирішила змінити його революційним шляхом (Ю. Яновський).
МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм., ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ЗГОДЖА́ТИСЯ розм. (приходити до згоди). — Док.: помири́тися, примири́тися, замири́тися, змири́тися, перепроси́тися, пого́дитися, зго́дитися. З Масею Петрусь тричі на день сваривсь, та тричі на день і миривсь (А. Кримський); Катерина, яка на кожному кроці шукала нагоди примиритись з сестрою, запобігливо поступилась Нелі своїм місцем (Ірина Вільде); -. За останнє півсторіччя перси разів з двадцять замирялися, а потім знов розпочинали війну (З. Тулуб); (Сербин:) Не поладили ми з ним іще на Січі, та й досі не змирились (С. Васильченко); — Прийшов я, мамо... перепроситися... Простіть мені, не гнівайтесь уже на мене... (Панас Мирний); Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Словник Б. Грінченка); Так пробуде (в опришка гуцул) якийсь час, доки там роди посварені якось не погодяться (І. Франко); Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко буває, щоб мирились (Ганна Барвінок).
-мирюся, -миришся, док.
1) Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь. || Встановити добрі стосунки, згоду між собою. || Дійти згоди.
2) Терпляче поставитися до чого-небудь небажаного; примиритися.
(взаємно) to be reconciled, to make it up
помиритися з кимсь — to make peace (to make it up) with smb.; жарт. to bury the hatchet
помиритися з чимсь — to be reconciled to
помири́тися
[помиеритиес'а]
-р'ус'а, -ириес':а, -ириец':а, -ир'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а
【完】
1) 讲和, 和好, 和解
2) 容忍, 不计较