ПОМИРИТИ

МИРИ́ТИ (відновлювати, встановлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось, чогось), ПРИМИРЯ́ТИ, ПРИМИ́РЮВАТИ, РОЗВО́ДИТИ, РОЗМИРЯ́ТИ, РОЗБОРОНЯ́ТИ, РОЗНІМА́ТИ (відновлювати мир, згоду між кимсь, примушувати припинити суперечку); ЗАМИ́РЮВАТИ (ЗАМИРЯ́ТИ), ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОГОДЖА́ТИ розм. (припиняти ворогування, сварки між кимсь). — Док.: помири́ти, примири́ти, розвести́, розмири́ти, розборони́ти, розня́ти, замири́ти, поєдна́ти, погоди́ти. Ми розбираємо учинок Стася, ведем суперечки, сміємось разом — і се нас мирить — панну Анелю й мене (М. Коцюбинський); Насувалася сварка, та втрутився Кудрявець і почав примиряти (Г. Коцюба); І довго собі спорють: той туди гне, а сей сюди. Отже Галочка, було, прислухаючися, до чого діло йде, і розводить їх (Г. Квітка-Основ'яненко); Часто підходячи до їх мешкання, я зачував ще здалека страшенне ґерґотіння та галас, мов там діло от-от до бійки доходить. Спочатку я просто лякався й прожогом біг розмиряти, але потім переконався.., що то просто батько з синами розмовляє на філософічні теми (Г. Хоткевич); -. Марта Кирилівна таки добра заводіяка. Коли ви вже з нею завелись та загризлись, то тільки я одна вас розбороню і поєднаю (І. Нечуй-Левицький); Великі події замирюють найлютіших ворогів. Перед лицем таких подій власні чвари дрібнішають і мізернішають (Ю. Смолич); Олю з водою нколи не погодиш (М. Номис).

ПОМИРИ́ТИ, мирю́, ми́риш, док., кого і без дод.

1. Відновити згоду, мирні стосунки між тими, хто посварився або ворогує один з одним.

Як чорна Ївга полаялася з Тимофієм та й до ворожки ходила, щоб помирила (Панас Мирний);

Василь Іванович помирив Мотрону Іванівну з чоловіком (Ю. Яновський);

Усі намагання тьоті Тосі помирити дівчат пішли намарне (В. Козаченко).

2. з чим. Спонукати терпляче зносити що-небудь, ставитися до когось; примирити.

Отак на мить передо мною Тюрму твій образ озарив, З гіркою долею земною, З життям пекельним помирив! (П. Грабовський);

Спільний сніданок і можливість перекинутись щирим словом з близькою людиною .. помирили Остапа з несподіваним випадком (М. Коцюбинський).

To reconcile (with, to)

помирити когось — to reconcile a person to (with) smb.

【完】

1) 使讲和, 使和解; 调停

2) 使容忍, 使忍受, 使不计较