Значение слова "ТУРКМЕ́НИ" найдено в 1 источнике

ТУРКМЕ́НИ

найдено в "Словнику української мови в 11 томах"
ТУРКМЕ́НИ, ів, мн. (одн. туркме́н, а, ч.; туркме́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Туркменської РСР. Туркмени не соромляться своїх традицій, пишаються мовою й одягом, великим братством з іншими народами і зростанням культури (Знання.., 2, 1968, 12); Кульжан — сирітка. Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок Приуралля (Тулуб, В степу.., 1964, 57). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 327.
T: 22