Значение слова "ДВІР" найдено в 33 источниках

ДВІР

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р'Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р'Я, ОБІ́ЙСТЯ діал., ПОДВІ́Р діал. Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Гризельда зумисне зайшла туди, щоб заглянути в подвір'я (І. Нечуй-Левицький); Вийшла Олександра з панського подвір'я.. — О, — каже, — панське дворище! Бодай нічого доброго зроду-звіку в тебе не вступило (Марко Вовчок); Старий Трохим по надвір'ю, Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Тітчине обійстя прилягає до церковного подвір'я (Є. Гуцало); Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (пісня).

МАЙСТЕ́РНЯ (про підприємство, цех тощо), ДВІР іст., РОБІ́ТНЯ діал.; АТЕЛЬЄ́ (художника, скульптора, фотографа тощо); СТУ́ДІЯ (живописця, скульптора). В довгій майстерні шипить ручний токарний станок, величезне колесо якого крутить хлопчак років дванадцяти (М. Стельмах); Гарматний двір; Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи (Леся Українка); Велике ательє, де хотіла сфотографуватись Марійка, було сьогодні зачинене (О. Донченко).

САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСА́Д заст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́ діал., ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕ діал., ОСЕРЕ́ДОК діал. Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А. Хижняк); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (О. Гончар); На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Стороженко); У неї була і хата, славна і селитьба (Марко Вовчок).

МАЄ́ТОК (земельне володіння поміщика, перев. з будинком; поміщицький будинок), САДИ́БА, ПОМІ́СТЯ іст.; МАЙНО́ розм., МАЄ́ТНІСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст., ГРУНТ заст. (земельне володіння, перев. з будинком); ДВІР іст., ЕКОНО́МІЯ іст. (присадибне господарство землевласника); ФІЛЬВА́РОК іст. (у Польщі, Литві, Білорусі та Україні). (Золотницький:) Слухай! Я шляхтич.. В своїх маєтках, до́брах — ми королі (Б. Грінченко); Доведеться в посаг їй дати млин та садибу чигиринську (Н. Рибак); Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний); Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й свій замір.. оселитися десь в жінчиному (нової жінки) майні (М. Коцюбинський); Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями (О. Стороженко);. -. Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок); У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (І. Нечуй-Левицький); Сини їх — зосталися в дворі підпасичами (Панас Мирний); Пан звелів привести їх усіх увечері в економію. На економії їх усіх вибили різками (І. Нечуй-Левицький); Заспані люди бігли гасити фільварок і думали, що Параска за панським добром так плаче (М. Ірчан).

найдено в "Літературному слововживанні"

ДВІР – ПОДВІР’Я – НАДВІР’Я

Двір, двора і двору. 1. Те саме, що подвір’я 1: господарський двір, прохідний двір, товарний двір, фуражний двір. Двір був просторий, чистий, оплетений (Панас Мирний); Бурлаки повернули до великої хати – увійшли в двір (І.Нечуй-Левицький); – Тільки ти – обережненько. Може, як-небудь прохідними дворами (А.Головко). 2. Хата з усім господарством при ній. Сусіда в їх був, удовин син, двір із двором жили (Б.Грінченко); Сяк-так зібралися, купили двір і жили собі (Г.Квітка-Основ’яненко). 3. Маєток великого землевласника. Дід знову забалакав: – Що ж з мене візьмеш?.. Ну беріть знову в двір (Панас Мирний); Якби не поденна робота в дворі та на панських ланах, то хтозна, як би Матроха прожила з дітьми (Леся Українка). 4. Завод, майстерня: гарматний двір, монетний двір. 5. Монарх з його оточенням. Висіла туга й печаль над двором королівським Ойнея (І.Франко).

Подвір’я. 1. Обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку, хати; приміщення для тварин, реманенту, матеріалів тощо у великому господарстві. Подвір’я було хазяйське, з мощеними доріжками (Вал. Шевчук); Дзвоник калатав собі на подвір’ї, скликаючи нас (М.Чабанівський). 2. Те саме, що двір 2. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір’я (М.Номис); Іскри полетіли на повітки й на клуню, зайнялося ще одне подвір’я (Ю.Яновський).

Надвір’я, розм. Ділянка землі коло хати. А у будень, то він тобі Не посидить в хаті. Все нишпорить по надвір’ю (Т.Шевченко); Як сич той, він більше по надвір’ю тинявся (Панас Мирний).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

I двора і двору, ч.

1) У Руській державі 16-18 ст. – назва деяких наказів (Земський наказ, Посольський наказ та ін.).

2) Господарська ділянка, на якій розміщено садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене).

3) Сільська хата з усім господарством при ній. || Одиниця обліку господарств у селі.

4) іст. Присадибне господарство землевласника – поміщика, монастиря і т. ін.; маєток. || перен. Поміщик і його оточення.

5) іст. Виробнича одиниця – завод, майстерня.

••

Монетний двір — підприємство, що карбує монети та виготовляє інші державні знаки.

6) Приміщення для тварин, реманенту, різних матеріалів і т. ін.

••

Гостиний двір іст. — торгові ряди в спеціально збудованому приміщенні.

II двору, ч.

У монархічних країнах – монарх і його оточення.

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

ні дво́ру ні ти́ну у кого. Хто-небудь бідний, нічого не має. — Куди підемо з тобою (з Орисею), коли в нас ні двору ні тину? (Григорій Тютюнник). ні кола́, ні двора́ в кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже бідний, злиденний. То ледар, волоцюга. Йому (Василеві) теряти (втрачати) нічого, у його ні кола, ні двора, а в мене — он город,.. вибудував хату (Панас Мирний); // Ніякого господарства, нічого. Ні кола, ні двора, ні рогатого вола (Укр.. присл..); — Як ми з тобою побралися: не було в нас ні кола, ні двора (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Хто-небудь самотній, одинокий. — Я же міг посезонно (батракувати), бо я... безродний. Ні кола, ні двора (О. Гончар); Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! В друга — ненька старенька! В нього жінка молоденька. А що в мене молодого — ні кола, ні двора (А. Малишко). прохідни́й двір, зневажл. Місце, установа і т. ін., куди може будь-хто вільно заходити і так само звідти вийти. — До вас вриваються прямо з вулиці, пробачте, як з перону у залу для транзитних пасажирів. От як я, приміром… — Це точно. Конюшня. Прохідний двір,— раптом завівся Стратон Стратонович (О. Чорногуз).

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

I двора і двору, ч. 1》 У Руській державі 16-18 ст. – назва деяких наказів (Земський наказ, Посольський наказ та ін.).
2》 Господарська ділянка, на якій розміщено садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене).
3》 Сільська хата з усім господарством при ній.
|| Одиниця обліку господарств у селі.
4》 іст. Присадибне господарство землевласника – поміщика, монастиря і т. ін.; маєток.
|| перен. Поміщик і його оточення.
5》 іст. Виробнича одиниця – завод, майстерня.
Монетний двір — підприємство, що карбує монети та виготовляє інші державні знаки.
6》 Приміщення для тварин, реманенту, різних матеріалів і т. ін.
Гостиний двір іст. — торгові ряди в спеціально збудованому приміщенні.
II двору, ч.
У монархічних країнах – монарх і його оточення.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду1. госп. дiлянка, на якiй розмiщенi садибнi будiвлi, та мiсце бiля них2. сiльська хата з усiм господарством3. (iст) присадибне госп-во помiщика4. виробнича одиниця-завод, майстерня5. у монархiчних країнах-монарх i його оточеннядвор

¤ при дворi -- при дворе

¤ монетний двiр -- монетный двор

імен. чол. родудвор

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) courtyard, yard; court, area

заїжджий двір — inn

монетний двір — mint

прохідний двір — communicating court (yard)

селянський двір — homestead

ні кола, ні двора — neither house nor home, neither stick nor stone

2) (королівський) court

найдено в "Архітектурі і монументальному мистецтві"

1. Невеликий простір між будівлями на земельній ділянці. 2. Прилегла до будинку частина землеволодіння. 3. Господарська будівля, розташована поруч з селянським житловим будинком і зв'язана з ним навісом. 4. Складова частина назви громадської споруди або комплексу. Наприклад, гостиний двір, монетний двір, житній двір, заїжджий двір Крім того існував т. зв.: обложний двір — укріплена частина середньовічного населеного пункту, призначена для сховища мешканців під час військових дій.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】

1) 院子, 庭院

2) 庄子, 庄园

◇ Монетний двір 造币厂

【阳】 宫廷, 朝廷

найдено в "Приповідках або українсько-народній філософії"

Горе дворові, де корова розказує волові.

Де вперта жінка верховодить над чоловіком, там добра нема. Двір — хата.

Прийдеш у двір, нікому не вір.

Панським слугам не треба вірити. Осторожність не пошкодить. Двір —панська палата.

найдено в "Словнику з творів Івана Франка"

Двір:

— житло або садиба поміщика [VI]

— панська економія, поміщицький палац [XI]

— панська садиба, маєток [1]

— панська садиба, панський палац [X]

— поміщицька садиба [III,IV]

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

подвір'я, обійстя, дворище; (сільський) господарство, садиба, господа, оселя, анал. фарма; (панський) маєток, П. (обслуга пана) двірня, челядь; (гарматний) ІСТ. завод майстерня; (царя) оточення; дворик; пор. ХУТІР.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

[дв'ір]

двору/двора, м. (на) дво^ур'і, мн. двори, дво^ур'іў