БУРЯЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до буря́к 2.
Усі їли мовчки. Шестірний цідив юшечку, одгортав бурячки, цибулю, кріп (Панас Мирний);
Кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю (М. Коцюбинський).
-чка, ч.
Зменш.-пестл. до буряк.