I. МЕТІ́ЛЬ, ТЕ́ЛІ,
I. Меті́ль, те́лі, ж. = Метелиця 1. Ой на зятя та метіль мете. Мет. 185. Не метіль з моря піднімалася, а то гуси сірі, лебеді білі. Чуб. V. 939.
II. Меті́ль, ля, м.
1) = Мете́лик. Рубанок тільки дж-ж-ж, дж-ж-ж! а стружки як метелі здіймаються. Г. Барв. 51.
2) Названіе рубля, который дарится новобрачнымъ на свадьбѣ. Борз. у. Грин. III. 454.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 420.