САМОВТІ́ШНО.
Присл. до самовті́шний.
Нещодавно визволений з турецького полону Стефан Потоцький сидів на першій лаві, гордовито й самовтішно всміхаючись (З. Тулуб).
Complacently; розм. smugly
Присл. до самовтішний.