ТОНКОСЛІ́ЗКА, и, ж., розм.
Людина, схильна до плачу, яка може легко розплакатися.
[Текля (до Катрі):] Заплач, тонкослізко (М. Кропивницький);
– Ну, що тобі? Це тільки, щоб не плакала [дружина]. Страх не любить [Білограй] сліз. І послав же йому бог тонкослізку (Ю. Мушкетик).
-и, ж., розм.
Людина, схильна до плачу, яка може легко розплакатися.
див. плаксивий