ТУ́РКІТ¹, кота, ТУ́РКУТ, а, ч.
Голуб особливої породи – чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням.
Найкращі голуб'ятники у нас в Києві живуть на Подолі. Там можна .. подивитись на рідкісних поштовиків, вертунів, трубачів, туркотів... (О. Копиленко);
На тополю присів туркут і твердив своє: “Тур-тур...” (С. Чорнобривець).
ТУ́РКІТ², коту, ч.
1. Своєрідні переливчасті звуки, які видає голуб, горлиця.
Ще з дитячих років туркіт горлиці має для мене щось, я сказав би, заворожливе (М. Рильський).
2. Торохтіння, шум.
На подвір'ї почувся туркіт легкого візка і голосний стук кінських копит (І. Франко);
Зачувши туркіт мотоцикла, малеча висипала на вулицю (П. Автомонов).
ВОРКУВА́ННЯ (своєрідні переливчасті звуки, які видають голуби, горлиці), ТУРКОТА́ННЯ (ТУРКОТІ́ННЯ), ТУ́РКІТ. Ліс зустрів мене як друга Горлиць теплим воркуванням (М. Рильський); Луги розлягалися співами своїх соловейків.., журливим туркотанням горлиць (Панас Мирний); Голуби вже добре знають свого приятеля і деякі з них з тихим туркотінням сідають йому на плечі (О. Донченко); Неподалік у тіснині лапатих кленів затуркотіла горлиця, і Віра Луківна побажала птасі добра за той туркіт (В. Логвиненко).
ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм.; ТЕРКОТА́ННЯ (ТЕРКОТІ́ННЯ), ТУ́РКІТ розм., ТУРКОТА́ННЯ (ТУРКОТІ́ННЯ) розм. — Пор. гу́ркіт, 1. торохті́ти.
Голуб особливої породи – чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням.
II -коту, ч.1) Своєрідні переливчасті звуки, що їх видає голуб, горлиця.
2) Торохтіння, шум.
Ту́ркіт, -коту, в -коті