АТАВІСТИ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до атавізму, пов'язаний з ним.
Що таке страх? Це така дика, атавістична, звіряча сила, яка не залежить од логіки, сили волі, розуму (М. Коцюбинський);
Хотілося, щоб гумор лікував людину, допоміг побачити свої парадоксальні, химерні сторони, свої атавістичні глибини (О. Бердник).
[atawistycznyj]
прикм.
atawistyczny
-а, -е.
Стос. до атавізму, пов'язаний з ним.
Атавісти́чний, -на, -не
Atavistic