КЛУБОВИ́ННЯ, я, с.
Збірн. до клуб².
Прапороносці перетинали поле. Покорчоване, перепалене, поруділе, воно ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (О. Гончар);
Над самісінькими вершечками ялин повзло клубовиння синіх дощових хмар (з газ.).
-я, с.
Збірн. до клуб II.