Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
БУРНУ́С, а, ч.
1. Плащ із каптуром із цупкої вовняної матерії, що носять араби.
Тут були і араби в різнокольорових бурнусах, і крикливі греки з квітчастими хустками на головах, і мовчазні турки в чалмах (Р. Іваничук).
2. заст. Просторе жіноче пальто з широкими рукавами.
Мотря жваво й боязко озирнулася навкруги і замотала полою бурнуса (С. Добровольський);
– Ви як сюди потрапили? – поглядаю на молодицю, на її облізлий плисовий бурнус (Є. Доломан);
// Різновид плаща або накидки.
А та стоїть собі під тином Та вовну білую пряде На той бурнус йому святешний (Т. Шевченко);
Напнувши на плечі бурнуси, вони [Марта й Степанида] позабирали ті книжки під пахви й винесли з хати, так що й наймички навіть того не бачили (І. Нечуй-Левицький).
Просторий араб. вовняний плащ із каптуром; у Франції в період II Імперії широкий, з білої шерсті жіночий плащ у вигляді пелерини з каптуром.
-а, ч., заст.
Просторе жіноче пальто з широкими рукавами. || Рід плаща або накидки на Близькому Сході.
Rzeczownik
бурнус m
burnus m
[burnus]
ч.
burnus
2)] Род старинной русской верхней женской одежды.