СТИ́ШЕНО, присл.
1. Тихішим голосом; притишено.
Лукія, нахилившись до капітана, стишено-інтимно пояснює йому, що то дочка Горпищенка-чабана (О. Гончар).
2. Не поспішаючи, поволі.
Мимо лану бурякового стишено пішов [грузовик] (І. Гончаренко).
3. Не на повну силу; злегка.
Болить стишено.
4. Заглушивши неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.; стримано, спокійно.
присл.
1) Тихішим голосом; притишено.
2) Не поспішаючи, поволі.
3) Не на повну силу; злегка.
4) Заглушивши неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.; стримано, спокійно.