КЛУ́НЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до клу́ня.
– От, якби баба твоя дожила до свого часу! От, якби побачила наших воликів та клуньку, повну збіжжя (Ганна Барвінок);
Над вигоном он берести скупчились, на хлiвцi напирають. Клунька пiд кленом чорнiє (А. Тесленко).
-и, ж.
Зменш.-пестл. до клуня.