ПРОВІДНИК

ПРОВІДНИ́К, а, ч.

1. Той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості.

Попереду, мов крук, Провідник, що зна дороги, На коні, не томить ноги (І. Франко);

// Той, хто супроводить туристів, екскурсантів, ознайомлюючи їх із визначними пам'ятками місцевості, мистецтва і т. ін.; гід.

Сьогодні вже рішив пуститися по Берліну сам – і знаєш, краще без провідника, ніж з ним (М. Коцюбинський).

2. Працівник залізничного транспорту, який супроводить пасажирський вагон, стежить за безпекою його руху, порядком у ньому й обслуговує пасажирів.

Дбайливий провідник запропонував містеру Ейблу на цю ніч м'яку, свіжу постіль (Ю. Смолич).

3. перен. Той, хто пропагує які-небудь ідеї, погляди і т. ін.

Д. Овсянико-Куликовський був послідовним провідником ідей О. Потебні (з наук. літ.);

// Той, хто реалізує ці ідеї, погляди і т. ін., утілює їх у життя.

Вона вже стала його – ця ідея сценарію! Тоді режисер береться до провідників ідеї – до героїв (Ю. Яновський).

4. Організатор, керівник чого-небудь.

Органи безпеки викрили ще одну підпільну групу, провідником якої був давній друг Паршецького, юрист (М. Ю. Тарновський);

Восени 1919 року якось натякнув [Погиба] головному отаману про потаємні думки новоспеченого провідника політичного відділу (М. Стельмах);

// Той, кому належить провідна, основна роль у чому-небудь.

Не признаний тоді ще офіціально провідником у літературі, він [І. Франко] був для мене тим, котрий вводить в поезію нову форму і новий зміст (Уляна Кравченко);

Провідник імпровізує пісню, а хор відповідає йому окликами, виконуючи танкові рухи (з наук. літ.);

// Те саме, що верхово́д¹.

Старий сів собі збоку на синовім ліжку, а хлопці .. почали грати. Степан стримував їх, то казав далі грати – батько зрозумів, що син тут провідником (О. Маковей);

// Ватажок (у 3 знач.).

Бджоли можуть летіти за кормом без усяких провідників і самі за сонячним компасом знаходити потрібне місце (з наук.-попул. літ.).

5. спец. Тіло, речовина, які проводять тепло, звук, електрику і т. ін.

Найбільшу теплопровідність мають метали, особливо срібло, мідь; тому їх називають хорошими провідниками тепла (з навч. літ.).

6. спец. Частина стовбура дерева, від якої відходять основні бічні гілки.

У кроні вкорочують окремі довгі гілки і, якщо потрібно, провідник (з наук. літ.).

ВАТАЖО́К (керівник певної організованої групи людей — загону, банди тощо), ПРОВІДНИ́К, ОТАМА́Н, ПРОВОДИ́Р, ВАТА́Г, ВАТАЖКО́ рідше, ПРОВОДА́Р рідше, ПРОВІ́ДЕЦЬ (ПРОВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ПРИВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ВОЖА́К розм. рідко; БА́ТЬКО заст. (шаноблива назва ватажка). Почувши ім'я буковинського народного ватажка, старий гуцул підвів голову і очі його засвітилися (І. Муратов); Провідник підпілля; Отаман із своєю ватагою постояв на лимані з тиждень і почав збиратись додому (І. Нечуй-Левицький); — А Дмитро.. став нашим проводиром (З. Тулуб); Дивлячись туди, легко було уявляти себе новим ватагом опришків у цих темних горах і дебрях (П. Козланюк); Молодий ватажко (Довбуш).. нікого й нічого не боявся (Г. Хоткевич); Пісістрат, проводар мужовладний, На колісницю зійшов (переклад Б. Тена); Вони (стародавні люди) бальзамували своїх царів, старшин та провідців (Ю. Смолич); За провідцю їхнього був кремезний дід Онохрій Литка, що навколо нього.. оберталися всі його прибічники (Г. Епік); Наклеп на мене зводять, нібито я до всього привідця (В. Кучер); Батько її дійсно був колись батрацьким вожаком під час страйку (О. Гончар).

ЕКСКУРСОВО́Д (той, хто веде екскурсію); ГІД, ПРОВІДНИ́К (перев. той, хто супроводить іноземних туристів і знайомить їх з визначними пам'ятниками), ЧИЧЕРО́НЕ рідко. В одній з останніх зал екскурсовод щось пояснював групі курсантів (В. Кучер); Екскурсійна робота не терпить застою. Який би не був широкий кругозір і багатий запас знань гіда, він повинен їх постійно поповнювати (з газети); Туристи з зацікавленням слухали розповідь провідника (з журналу); Скородинський був першим моїм чичероне по Львові (В. Самійленко).

КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯ розм., ПРОВОДА́Р розм., ПРОВІ́ДЕЦЬ розм., ОРУДА́Р заст., ОРУ́ДНИК заст., МЕ́НТОР заст.; ГОЛОВА́, ГЛАВА́ уроч. (перев. особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу або справу, захід тощо); ДИРЕ́КТОР (на підприємстві, в установі, закладі тощо); ПРАВИ́ТЕЛЬ заст. (у канцелярії). Керівник експедиції; Керівник наукових робіт; Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко); Голова (глава) фірми; Особливо неприємно, коли директор школи викликає матір і скаржиться їй на мене (Л. Смілянський); Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Був тут судовий слідчий Чорнокнижний і старший помічник правителя канцелярії губернатора пан Воронець (М. Стельмах). — Пор. нача́льник.

ПРОВІДНИ́К (той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості), ПРОВОДИ́Р, ПРОВО́ДА́Р рідше, ПРОВОЖА́ТИЙ (ПРОВОДЖА́ТИЙ) розм. Гірський кінь і провідник давно були до послуг Коцюбинського і тільки ждали ясної години (Л. Смілянський); На містку ждуть проводирі по горах.. Я взяв одного проводиря. Він повіз мене понад Лісним Потоком (І. Нечуй-Левицький); Чи бував нам проводар такий, щоб не вів манівцем, без дороги? (Леся Українка); Призвав (князь) слуг, осідлали коня, взяв з собою одного провожатого, сіли верхи і полетіли в ліс (казка); (Спартак:) Для тебе теж потрібен проводжатий? (Л. Дмитерко).

I

【阳】

1) 向导(员), 带路的人

2) 铁路 列车员

II

【阳】

1) 理 (电的) 导体; 电 导线

2) 转 传达者, 传播者, 传导者

[prowidnyk]

ч.

1) przewodnik (речовина, яка проводить тепло, звук, електрику тощо) фіз.

2) przewodnik (супровідник, залізничник, керівник)

Речовина, яка добре пропускає електричний струм (за кімнатної темп.), напр., мідь, срібло, платина, а також електроліт, іонізований газ.

I

1) guide

2) зал. guard; conductor, porter

II фіз., ел.

conductor

Провідни́к, -ка́; -ники́, -кі́в чого

див. апостол; керівник

Ledare; konduktor

Leder

Leder