ПРОТИПРИРО́ДНИЙ, а, е.
Протилежний природному, нормальному, звичайному.
Його мозок легко й радісно розбирався в складних комбінаціях наукових позицій, в складних варіантах людської конституції, в протиприродних викривленнях людського організму (Ю. Смолич);
Вадим котирується в нього [Семена Івановича] то як “Володимир”, то як “Владимир”, але тільки ні в якому разі не як “Вадим” (таке ім'я старий досвідчений Пальоха вважає за протиприродне) (Б. Антоненко-Давидович);
Боротьба за безсмертя здається протиприродною, оскільки порушується біологічний цикл життя – смерть (з наук.-попул. літ.);
Відсутність перспективи, вузькість погляду, те, що називається безкрилістю, чужі соціалістичному реалізму, бо протиприродні в самому житті радянських людей (з публіц. літ.).
НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (який має відхилення від природної, звичної норми), НЕПРИРО́ДНИЙ, ПРОТИПРИРО́ДНИЙ підсил., АНОМА́ЛЬНИЙ книжн., АНОРМА́ЛЬНИЙ книжн. Ненормальні погодні умови; Ненормальна робота транспорту; Неприродна жовтизна хлібів і отруйно-зелена просторина луків.. — все було мертве, неправдиве (О. Гончар); За моїх студентських часів карти в студентових руках вважалися за щось аномальне (А. Кримський). — Пор. 1. незвича́йний.
-а, -е.
Протилежний природному, нормальному, звичайному.
Unnatural, against nature; (ненормальний) perverted