Значение слова "ПОГРОЗИТИ" найдено в 16 источниках

ПОГРОЗИТИ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПОГРО́ЖУВАТИ кому (попереджати з погрозою про покарання), ГРОЗИ́ТИ, ГРОЗИ́ТИСЯ, ЗАГРО́ЖУВАТИ, ПРИГРОЖУВАТИ, СТРАХА́ТИ кого, НАХВАЛЯ́ТИСЯ на кого і без додатка, розм., ХВАЛИ́ТИСЯ без додатка, розм., ВИХВАЛЯ́ТИСЯ перев. без додатка, розм., СВАРИ́ТИСЯ розм., НАГРО́ЖУВАТИСЯ діал., ВІДХВА́ЛЮВАТИСЯ діал. — Док.: погрози́ти, загрози́ти, пригрози́ти, настраха́ти, насвари́тися, нагрозитися, відхвали́тися. Непийвода більше за всіх лютував і погрожував послати на шибеницю всю варту, котра дала змогу єзуїтові отруїтися (Н. Рибак); Жінка грозить чоловікові, той ворогує на жінку (переклад М. Зерова); Мене вкинули у возок і одвезли два десятники додому і священикові.. грозилися, що зачинять мене десь у дорозі або де й гірше... (Марко Вовчок); Староста вмовляв Михайла Барабаша, загрожував йому, підкупав його родичів, навіть родину... (Л. Смілянський); Коли незнайома пригрозила, що виб'є вікна, тітка Клавда відразу принишкла (Ірина Вільде); Урущак страхав притягти Мусія Завірюху до одвіту за наклеп (К. Гордієнко); Мав (Олійниченко) звичай завсігди нахвалятися: — Стривайте ви! Уберемо ми вас у шори, мужлани! (Б. Грінченко); Прийшлося таки оддати (гроші), бо чоловік хвалився, що й скриню рознесе й Хіврю уб'є, як не дасть (Грицько Григоренко); — Вони вихваляються порізати всю старшину (З. Тулуб); Свариться, що вона усім скаже, що її вбила мати, ніхто другий, як мати (Панас Мирний); Єгомость нагрозився, що запроторить її в пащу до Люципера (переклад М. Лукаша); Цей не дав йому яблука та ще, як той став відхвалюватись, злаяв катом (А. Свидницький).


найдено в "Українсько-англійському словнику"

To threaten (with)

погрозити пальцем — to shake one's finger (at)

погрозити кулаком комусь — to shake one's fist at smb.

він погрозив йому револьвером — he threatened him with a revolver


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: погрозивши

пригрозить

Деепричастная форма: пригрозив



найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

погрози́ти

[погрозитие]

-роужу, -зиш, -зиемо, -зиете; нак.и, -роуз'іт'


найдено в "Українсько-польському словнику"

[pohrozyty]

дієсл.

pogrozić


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПОГРОЗИ́ТИ див. погро́жувати.


найдено в "Грінченку. Словарі української мови"
Погрозити См. Погрожати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 236.
найдено в "Толковом словаре украинского языка"

див. погрожувати.



найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{погрози́тие} -роужу́, -зи́ш, -зиемо́, -зиете́; нак. -зи́, -роузі́т.
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Погрози́ти, -рожу́, -ро́зиш, -ро́зять


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
погрози́ти дієслово доконаного виду
найдено в "Українсько-білоруському словнику"

Прыстрашыць


найдено в "Українсько-білоруському словнику"
прыстрашыць
найдено в "Українсько-білоруському словнику"
прыстрашыць
T: 44