ТОНКОСТЕ́БЛИЙ, а, е.
Який має тонке стебло, з тонким стеблом.
Нараз спинився смичок і знову рушив, пробіг по струнах подих заспокоєння, і ніжна, осяяна теплою радістю, заколивалася тонкостеблою квіткою пісня (П. Колесник);
Тонкостебла повитиця характеризується дуже тонкими стеблами жовтувато-червоного кольору і дуже дрібним насінням (з наук. літ.).
-а, -е.
Який має тонке стебло, з тонким стеблом.
див. тонкий