СТЕГОЦЕФА́ЛИ, ів, мн. (одн. стегоцефа́л, а, ч.), палеонт.
Ряд викопних земноводних тріасового періоду, які мали суцільну кісткову покрівлю черепа, а тулуб нерідко був укритий кістяними щитками.