ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБ розм., КАЗА́Н ірон., жарт., МАКІ́ТРА ірон., МАКОТИ́РЯ ірон., ДОВБЕ́ШКА зневажл., КУ́МПОЛ зневажл., ГЛАВА́ уроч., заст., ГИ́РЯ діал., зневажл. (Катерина:) Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їм поголили! (Т. Шевченко); — Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); — Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); — От бачиш, який ти став гарячий, — примирливо заговорив майстер. — Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім'ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).
ГО́РЩИК (глиняний посуд, у якому варять їжу), ГОРЩО́К, ГОРНЕ́ЦЬ діал.; ВІДЕ́РНИК (на одне відро); БОРЩІВНИ́К (перев. для борщу); КА́ШНИК (для каші); СТОВБУ́Н (високий); ПОКОТИ́ЛО розм. (великий); ГОРНЯ́, МАЦЕНЯ́ розм. (маленький). Добрий борщик, та малий горщик (прислів'я); Готуй, сестро, вечерю в більшому горшку, бо маємо гостей в нашій хаті (І. Нечуй-Левицький); Щербатий горнець у печі википів трохи (П. Козланюк); Купила собі горщик-відерник (Словник Б. Грінченка); Борщівник — горщик, у якому варять страви для сім'ї (з наукової літератури); Килина витягла кашник... Пшоняна каша ..так і пороснула по долівці (Панас Мирний); Нате й мій стовбун, щоб і я там був (М. Номис); Варить борщ у такому покотилі, як відро (Словник Б. Грінченка); Матвій поставив на землю горня з їжею (М. Стельмах). — Пор. 1. ка́зан.
КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип'ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́К діал.; ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИК заст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬ заст. (мідний). П'ять казанів стояло юшки, А в чотирьох були галушки (І. Котляревський); На повітрі готовилися смажені пироги, котли каші, борщу (Г. Хоткевич); В залізняку вже кипіла вода (І. Чендей); Зварить Федора відерний чавун борщу — за день як вітром вивіє (Григорій Тютюнник); Вона кришить буряки в баняк, заливає водою і ставить у піч (Є. Гуцало); Раз Лембики удвох, чи то утрьох, Загризлися з Горшками (Л. Боровиковський).
ОТО́ЧЕННЯ (становище, при якому хто-небудь або військовий підрозділ, армія, територія, місто і т. ін. перебуває в кільці військ ворога); ОБЛО́ГА, БЛОКА́ДА (про місто, територію); КІЛЬЦЕ́, ОБХВА́Т рідше, КЛІ́ЩІ розм., КАЗА́Н розм. Вона, літня вже, немічна жінка, десятки разів переправляла через Дніпро рідних партизанів, рятувала від переслідувань військовополонених, що опинились в оточенні (О. Довженко); В роки блокади годинник став своєрідним символом стійкості ленінградців. Це був єдиний міський годинник, який ішов всі 900 днів облоги (з газети); (Спартак:) Ти затримаєш противника, аж доки Піхота не проб'ється крізь кільце (Л. Дмитерко); Помітивши рух чорноморців, турки почали перекочуватись на фланги, яким загрожував обхват (С. Добровольський); Потрапити в кліщі ворога; — Наші біля Корсуня та й тут поблизу німцям казана влаштували (В. Козаченко).
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
Словарь кулинарных терминов.2012.