АЛЬТРУЇСТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн.
Власт. альтруїсту, характерний для нього.
При її мало експансивній і .. не дуже альтруїстичній натурі ся обстановка може ще більше заставити її заховатись в собі (Леся Українка);
Це люди героїчної або альтруїстичної вдачі, це люди совісті, добра і співчутливої мудрості, на яких стояла Україна і які є її справжньою, тривкою елітою (з газ.).
БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; властивий такій людині або людям), НЕКОРИ́СЛИВИЙ рідше; АЛЬТРУЇСТИ́ЧНИЙ книжн. (який характеризується готовністю пожертвувати для інших своїми особистими інтересами). Кажуть, тільки у горі, у печалі, у тузі Пізнаються хороші, безкорисливі друзі (В. Бичко). Мені шкода Оксаночку, що вона якось так нидіє. При її мало експансивній і, треба сказати, не дуже альтруїстичній натурі ся обстановка може ще більше заставити її заховатись в собі і нагороїжитись проти всіх (Леся Українка).
[al'trujistycznyj]
прикм.
altruistyczny
-а, -е
Оснований на альтруїзмі, пройнятий ним.
Альтруїсти́чний, -на, -не
Altruistic, unselfish