ПОКРО́ПЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до покропи́ти.
Покроплена майським дощиком земля ніби дихала пахощами весняних майських квіток (І. Нечуй-Левицький);
На ніч закладають у годівниці [тваринам] трохи солом'яної січки, покропленої солоною водою (з наук. літ.);
* Образно. Його [собаки] гнучка породиста спина кольору перепаленої цегли, покроплена білосніжними цяточками, граціозно вигиналася (І. Кириленко).
◇ (1) Покро́плений кро́в'ю (д) див. покропи́ти;
(2) Покро́плений кро́в'ю й по́том (д) див. покропи́ти.
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до покропити.