СКОБА

СКОБА́¹, и́, ж.

Те саме, що скопа́.

СКОБА́², и́, ж.

1. Зігнутий півколом чи під кутом металевий шворінь, що, вбитий у що-небудь, служить ручкою або опорою при підніманні, відтягуванні, триманні і т. ін.

Пісковий потяг за скобу, розчинилися двері, і знадвору вдарив у вагон свіжий .. світанок (Іван Ле);

Хвіртка була з масивними скобами для замків і, напевно, міцно замикалася на ніч (Ірина Вільде);

Я швидко підставив драбину до першої скоби на димарі й поліз (Л. Смілянський);

Для підіймання і опускання [балок] на брусах є крючки, скоби або кільця (з навч. літ.);

// Назва різноманітних інструментів, пристроїв і т. ін., що мають таку форму.

Іван Романович розглядав масивний стіл з інструментом, лещата на ньому, маленьке ковадло, якісь скоби, прилаштовані до товстої дошки (О. Копиленко);

Занесення пилу і бруду на ногах значно зменшується, коли при вході в школу закріплені скоби для очистки взуття (з навч. літ.);

Глибину ходу підкопувальної скоби встановлюють залежно від довжини коренеплодів, що їх збирають, або глибини залягання цибулини (із журн.);

Зоя принесла краном дві товстенні скоби і кінці їх опустила в сталь (В. Собко).

2. Зігнута під кутом залізна смужка або дріт, який служить для скріплення яких-небудь частин.

Хоч сволок був стягнутий залізною скобою, .. складалося враження, що стеля звалиться на голову (С. Чорнобривець);

Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж і впоперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Л. Юхвід);

Книжки треба зшивати, а не скріплювати скобами зверху, що створює незручності у користуванні (з газ.).

△ (1) Вимі́рювальна скоба́ – інструмент, яким контролюють зовнішні розміри деталей машин.

Накидна вимірювальна скоба використовується для виміру виробів на ходу (з наук.-попул. літ.);

(2) Спускова́ скоба́ – пристрій у гвинтівці, рушниці і т. ін., який служить для запобігання від випадкового натиснення на спусковий гачок.

Залишилось натиснути на спускову скобу – і все... Олег буде лежати мертвим (П. Автомонов).

СКОБА

(Clamp or clamp-iron) — подковообразно согнутый стержень с отверстиями (проушинами) на концах, через которые пропущен замыкающий их болт с головкой. Изогнутая часть С. называется спинкой, прямые концы — лапками. Болт у разных С. удерживается чекой или шпилькой, пропущенными сквозь него, или гайкой, навертываемой на его конец. Самая слабая часть С. — ее проушины. Рабочее натяжение скобы Р (в англ. тоннах) приблизительно определяется по формулам: для прямой С. P = 3d2; для полукруглой С. Р = 2,5 d2; где d — диаметр ее железа в дм. При расчете в метрических мерах рабочие сопротивления в тоннах около d2/2, где d — диаметр стержня в см.

Скоба.

Скоба почти в шесть раз крепче гака одной с ней толщины.

Самойлов К. И.Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941