НЕКОМПЛЕ́КТНИЙ, а, е.
Який не створює повногонабору, комплекту чого-небудь.
Багато машин у хапанині зняли з конвейєра некомплектними, із значними дефектами (з газ.);
// Який відбувається, здійснюється і т. ін. без добору повного комплекту чого-небудь.
На деяких об'єктах монтаж збірного залізобетону затримується через некомплектну поставку генеральним підрядчиком стінових панелей і відсутність фундаментів (з газ.).
-а, -е.
Який не створює повного комплекту чого-небудь; який робиться, створюється і т. ін. у неповному комплекті. || Який відбувається, здійснюється і т. ін. без добору повного комплекту чого-небудь.
[nekompłektnyj]
прикм.
niekompletny
Incomplete; not having a complete set