НАВА́РИСТИЙ¹, а, е.
З густим наваром.
Мати, поставивши перед Василем тарілку наваристого борщу, була не менш здивована з його байдужості до любимої страви (Ю. Яновський);
Як смачно тут [в ресторані] пахло! Які борщі кипіли, танцювали над вогнищами, стікаючи наваристими червоними патьоками по казанах!.. (О. Гончар);
Згадалися йому [Григорію] наваристі супи і кулеші з гороху, що їх варила ще покійна мати (В. Дрозд).
НАВА́РИСТИЙ², а, е, прост.
Який дає непоганий навар (див. нава́р²).
Наваристий рейс учора трапився, – посміхнувсь до себе, – дачника перевіз, людину виручив, а дачник щедро віддячив (В. Дрозд).
НАВАРИСТИЙ – НАВАРНИЙ
Наваристий. З густим наваром (про страву): наваристий борщ.
Наварний. Прироблений, виготовлений за допомогою наплавлювання: наварний леміш, наварний вал.
-а, -е.
З густим наваром.