ҐЕРҐОТА́ННЯ, ҐЕРҐОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. ґерґота́ти, ґерґоті́ти і звуки, утворювані цією дією; ґерґіт.
Позирав [Мика] на блискучі автомати, вслухався в різке ґерґотання (В. Бабляк);
Часто, підходячи до їх мешкання, я зачував ще здалека страшенне ґерґотіння (Г. Хоткевич).
ґерґотіння, -я, с.
Дія за знач. ґерґотати, ґерґотіти.