ГАЗИФІКАЦІЯ

ГАЗИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Перетворення твердого та рідкого палива на горючий газ.

Перша в світі промислова станція підземної газифікації вугілля стала до ладу 1937 року в Горлівці (Донбас) (з наук.-попул. літ.);

Поряд із дослідженнями підземної газифікації вугілля вивчається підземна газифікація нафти, сланців, сірки (з наук.-попул. літ.);

Для промислових потреб окис вуглецю добувають шляхом газифікації твердого палива, тобто перетворення його в газоподібне паливо (з навч. літ.).

2. Комплекс заходів із приєднання підприємств, житлових будинків та ін. споживачів до системи газопостачання.

Електрифікація, теплофікація і газифікація житла істотно зменшили масштаби домашньої праці (з наук.-попул. літ.);

Витрати за капітальними вкладеннями (очисні споруди, будівництво шляхів, газифікація тощо) проводяться як за рахунок бюджету, так і з залученням коштів підприємств, організацій усіх форм власності (з навч. літ.);

З розвитком газової промисловості, головним чином після Другої світової війни, в Україні розпочалася газифікація її населених пунктів (із журн.).

Перетворення твердих і рідких палив, напр., вугілля, побутових і промислових відходів, на газ (суміш метану, водню, двоокису вуглецю), який використовується для хіміч. синтезу або для опалення; відбувається при високій темп. у присутності повітря або водяної пари; г. у пластових родовищах (тонких) вугілля називають підземною г.

[hazyflkacja]

ж.

gazyfikacja

1) gas supply, supplying with gas

2) (перетворення твердого палива на газ) gasification