КЛЮЧИНА, НИ,
Ключина, ни, ж.
1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв’яжуть та батогів два, та на батоги прив’яжуть дошку та й гойдаються. Г. Барв. 64.
2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині. Мет. 24.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 255.