ВЕРХАМИ.См. Верхом.
ВЕРХА́МИ, присл.
1. Те саме, що ве́рхи (про кількох або багатьох вершників).
Боса стала серед шляху, Втерлась рукавами. А москалі їй назустріч, Як один, верхами (Т. Шевченко);
На ранок вони побачили, що посланці верхами кинулися з двору в різні сторони (Панас Мирний);
За імператором на конях, покритих дорогоцінними чепраками, їхали магістри, .. з ними, теж верхами, спафарії-євнухи з мечами (П. Загребельний).
2. діал. Зверху, нагорі.
Долиною сльози, верхами глум (М. Коцюбинський).
¤ від верху до низу -- сверху донизу
¤ брати верх -- брать верх
від слова: верхімен. чол. родуверхВЕ́РХИ (сидячи на коні, мулі, верблюді тощо, звісивши ноги по його боках), ВЕРХО́М рідше; ВЕРХА́МИ (про кількох або багатьох вершників). Серед степу їхали люди. Всі були верхи (Б. Грінченко); (Пархім:) То я сяду верхом та й збігаю (М. Кропивницький); А москалі їй (Катерині) назустріч, як один, верхами (Т. Шевченко).
ВЕРХАМИ.См. Верхом.
присл.
Те саме, що верхи (про кількох чи багатьох вершників).
a caballo