ДІАГЕНЕ́З, у, ч., геол.
Перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів на осадові гірські породи.
Відновне середовище, яке існувало на стадіях седиментогенезу і діагенезу нижньокрейдових і олігоценових відкладів Карпат, сприяло фосилізації розсіяної органічної речовини і подальшій її трансформації у вуглеводні нафтового ряду (з наук. літ.);
Діагенез відбувається у верхніх шарах земної кори і полягає в перекристалізації осадів, утворенні мінералів, конкрецій, гідратації або дегідратації (зневодненні), цементації осадів тощо (з наук.-попул. літ.).
-у, ч.
Перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів в осадочні гірські породи.
[diahenez]
ч.
diageneza геол.