ХРИП

ХРИП, -а, д. 1. Хрипение, хриплый звук. Предсмертный х. 2. мн. Шумы вдыхательных органах (спец.). Хрипы в легких. Сухие, влажные хрипы.

хрип 1. м. 1) То же, что: хрипение. 2) Хриплый звук. 3) Потеря чистоты голоса при заболевании горла. 2. м. местн. Спина, хребет (1*4).

хрип
м.
1. wheeze
предсмертный хрип — death-rattle
2. мн. мед. (в лёгких) crepitation sg.

хрип хрипение Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. хрип сущ. • сип Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. хрип сущ., кол-во синонимов: 12 • горб (15) • загривок (7) • звук (90) • крепитация (5) • спина (12) • хребет (63) • хрипение (7) • хрипенье (7) • хрипок (1) • хрипота (8) • хрипотца (7) • шум (96) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: звук, хрипение, хрипенье, хрипота, хрипотца, шум

ХРИП, у, ч. 1. Сиплий нечистого тону звук, який видається при утрудненому диханні, нездоровому або пересохлому горлі тощо. Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, благання о поміч, хрип конаючих, дикі голоси сполоханих птахів, лопотання їх крил — усе те зіллялося в один несказанний галас, в одну хвилю диких згуків… (Коцюб., І, 1955, 185); Проминули день і ніч.., але Ант не приходив до пам’яті, весь у вогні лежав на помості, з грудей його виривались хрипи й свист, часом він заходився від кашлю, простягав перед собою руки (Скл., Святослав, 1959, 16); Шелеснуло гілля, почувся хряск, хрип, і Світлана заплющила очі. За якусь мить чийсь розпалений кінь уже похропував перед нею (Гончар, II, 1959, 99); Я спробував був заспівати, та з пересохлого горла вирвався якийсь нечутний навіть самому мені хрип і враз обірвався (Сміл., Сашко, 1957, 149); // Сипле звучання чого-небудь. Над Темзою туман повис І тихий хрип сирен (Бажан, Роки, 1957, 181); *Образно. Та якось у чорний вечір, Під вітру сонного хрип, Розказував дивні речі Солдат рядовий Пилип (Рильський, II, 1960, 58). З хри́пом — із звуками, що свідчать про утруднене дихання. У клапті розлетілася чорна крамна сорочка. Гандзюк закрив обличчя руками і страшно, з риком і хрипом, закричав від болю на всю канцелярію (Кос., Новели, 1962, 213); Команда стражників, наступаючи від причалених плотів, з хрипом лізла на людей (Гончар, Таврія, 1952, 95). 2. Хрипле мовлення, хриплуватий голос. — Ей, газдо, чого зажурились? — крикнув Іван. Але голосу свого не почув, тільки хрип (Кол., Терен.., 1959, 210); Я тихо йшов. Ось тин, колоди, копиць і хат смутні горби. І раптом чую хрип: «Вальода!..» і шум глухої боротьби, і тихий стогін… (Сос., II, 1958, 387); — Був [голос], Тарасе Демидовичу, був колись, у ваші роки. А тепер тільки хрип лишився… (Збан., Малин. дзвін, 1958, 146). 3. Шум у легенях при деяких захворюваннях. Вчора був у мене лікар, вислухав мене ще раз, сказав, що бачить велику зміну до кращого, що хрип чутно тільки при значно глибокому диханні (Л. Укр., V, 1956, 389); За ним ще довгенько дививсь я, Поки в лісі не щез у яру, Но ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Фр., XIII, 1954, 138). &́9671; Хри́пи відби́ти (одби́ти) кому — пошкодити легені кому-небудь. Як Прохор вертався з корчми, підстерегли [сусіди] його, напались і так побили, що одбили йому хрипи; кров полилась носом і ротом. Прохор од того часу кашляв, хирів та й умер перед самою волею (Н.-Лев., III, 1956, 335); [Соцький:] Інший чоловік б’є-б’є жінку, хрипи їй одіб’є, в’язи зверне… (Кроп., II, 1958, 489). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 144.

Синонимы:

Синонимы:

Синонимы:

1) Орфографическая запись слова: хрип
2) Ударение в слове: хри`п
3) Деление слова на слоги (перенос слова): хрип
4) Фонетическая транскрипция слова хрип : [хр'`ип]
5) Характеристика всех звуков:
х [х] - согласный, твердый, глухой, непарный
р [р'] - согласный, мягкий, звонкий, непарный, сонорный
и [`и] - гласный, ударный
п [п] - согласный, твердый, глухой, парный

---

4 букв, 3 звук

Синонимы:

- хрип в легких
Синонимы:

Синонимы:

корень - ХРИП; нулевое окончание;
Основа слова: ХРИП
Вычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой

∩ - ХРИП; ⏰

Слово Хрип содержит следующие морфемы или части:

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): ХРИП;
• ∧ суффикс (0): -
• ⏰ окончание (0): -

Синонимы:

ХРИП хрипа, м. 1. только ед. То же, что хрипение. Предсмертный хрип. Раздается хрип. || Потеря полного голоса при горловых заболеваниях. У больного насморк, хрип, кашель. 2. Хриплый звук. Отрывочные хрипы. || Звуковое явление в легких при нек-рых заболеваниях. Прослушать хрипы в легких.

-у, ч. 1》 Сиплий нечистого тону звук, характерний для утрудненого дихання, нездорового або пересохлого горла тощо.
|| Сипле звучання чого-небудь.
2》 Хрипле мовлення, хриплуватий голос.
3》 Шум у легенях при деяких захворюваннях.

Синонимы:

хри́п, хри́пы, хри́па, хри́пов, хри́пу, хри́пу, хри́пам, хри́п, хри́пы, хри́пом, хри́пами, хри́пе, хри́пах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: звук, хрипение, хрипенье, хрипота, хрипотца, шум