Значение слова "ЛІАНА" найдено в 15 источниках

ЛІАНА

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ЛІА́НА, и, ж.

Витка кущова або деревна рослина, поширена перев. у тропічних і субтропічних лісах.

Гліцинії і всякі цвітучі ліани оплітають [на Капрі] стіни (М. Коцюбинський);

Скрізь, куди оком не кинь, – велетенські стовбури дерев, оброслі мохом, обплетені ліанами (А. Дімаров);

* У порівн. Синій цвіт залізняку, папороть, квасець, заячий холодок, густа, мов ліанами перевита, плавнева зелень і навіть кабель, що вужем тягнеться в траві від пересувних електростанцій, – усе аж плющить в цей час від роси (О. Гончар).


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


власна назва, імен. жін. роду.. лианаімен. жін. родубот.лиана


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

Витка кущова або деревна рослина, поширена перев. в тропічних і субтропічних лісах.



найдено в "Українсько-польському словнику"

[liana]

ж.

liana бот.


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родубот.лиана


найдено в "Власних іменах людей"
запозичене: нім. Liana, Liane; скороч. варіант Liliana, Juliane; можливо, від назви рослини — ліана. Ліанка, Ліна, Лина, Линя; Аня.
найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-и, ж. Витка кущова або деревна рослина, поширена перев. в тропічних і субтропічних лісах.

найдено в "Орфографічному словнику української мови"
Ліа́на іменник жіночого роду, істота
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
ліа́на іменник жіночого роду
T: 37