ВИЛОЧКА

ВИЛОЧКА, дужка (furcula), дугообразная кость плечевого пояса у птиц. Образована сросшимися ключицами. Внизу В. может соединяться с грудиной, а её верхние концы соединены с лопатками и коракоидами. В. придаёт упругость плечевому поясу. Она имелась уже у археоптерикса. В. развита у хорошо летающих птиц и редуцирована у плохо летающих. У нек-рых попугаев и сов В. не сращена, но обе её ветви соединены фиброзной связкой. У не летающих бескилевых птиц В. рудиментарна, ключицы не срастаются или отсутствуют (киви, вымершие моа).

ВИ́ЛОЧКА, и, ж.

1. рідко. Зменш.-пестл. до ви́лка¹ 1.

Продається комплект із вилочки та ложечки для годування малюків (з газ.);

Десертна вилочка.

2. Зменш. до ви́лка¹ 2.

Є також вилочки, що складаються з трубки із впаяною в неї гайкою, і вилочки з гвинтом (з навч. літ.).

3. с. г. Перша пара листочків у цукрового буряку.

Нестача світла виникає в загущених посівах, тому важливо в період від фази вилочки до появи 1–2 пар справжніх листків рослини прорвати (з навч. літ.);

– Це [сіяти буряки в травні] значить віддати їх на знищення шкідникам. Тільки-но виткнуться вилочки із землі – зразу ж і насядуть на них (Є. Кротевич).

стадия начального развития сахарной свеклы, когда семенодоли только вышли из земли и расправились. В этой стадии производится шаровка свеклы.

Вилочка.

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): ВИЛОЧ;
• ∧ суффикс (1): К;
• ⏰ окончание (1): А;