ГОЛОСІ́ЛЬНИЦЯ заст. (жінка, яка голосить над небіжчиком), ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ заст., ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., ПЛА́КАЛЬНИЦЯ заст., ПЛА́ЧНИЦЯ заст., ПЛА́ЧКА діал. Караїмка схопилася за своє синьо-чорне волосся і завила, як голосільниця на похороні (З. Тулуб); Обряди були занедбані.. Люди вже помирали без тужільниць (переклад М. Лукаша); Мати Ахілла й Мемнона — обидві дітей оплакали: Навіть великих богинь горе стріває в житті, — Так розпускай же і ти, жалібнице Елегіє, коси:.. Вмер твій коханий співець (М. Зеров); За домовиною — плакальниці, в середині дівчина, "що чарів не знала", в жалобі (С. Васильченко); У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця (А. Головко); — В землю йде... не повернеться ніколи!.. — відповідали жалісливим, протяжним голосом плачки (О. Кобилянська).
МЕДСЕСТРА́, МЕДИ́ЧНА СЕСТРА́, СЕСТРА́ розм., ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., СЕСТРА́-ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., СЕСТРА́ МИЛОСЕ́РДЯ заст., МИЛОСЕ́РДНА СЕСТРА́ заст. Увійшла медсестра, принесла термометри — міряли вечірню температуру (В. Дарда); І от підійшла до комбата худенька медична сестра, що знала дорогу солдата від самої кручі Дністра (М. Упеник); Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (О. Довженко); На гімназіальному дворі стояли кухні, сновиґали санітари, жалібниці, лікарі (Я. Качура); Над нами, наче білі птиці, схилялись сестри-жалібниці... (В. Сосюра); З готовістю й щирістю (Маня) обібрала службу сестри милосердя коло хорої неприятельки (О. Кобилянська); Стара Чугаїха розказала сусідам, що познайомився її син з Мартою на Кубані, як у шпиталі лежав. Вона там сестрою милосердною була (М. Зарудний).
-і, ж.
1) заст. Жін. до жалібник. || фольк. Епітет люблячої матері, сестри, взагалі співчутливої жінки.
2) заст. Медична сестра.
Жалібни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць