ГО́ЛКАРИ́БА, ~

ГО́ЛКА-РИ́БА, ~ и— и, ж. Морська риба з довгою мордою та видовженим тілом, вкритим панциром з костяних щитків. Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали.. плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Коцюб., II, 1955, 417). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 108.