ПРОКО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прокува́ти¹.
Різальний інструмент, виготовлений з добре прокованої сталі, має більшу стійкість, ніж різальний інструмент, виготовлений з гарячекатаної сталі (з навч. літ.);
Прокована крича [криця] захолонула, і її вкинули до горна і знову почали підігрівати (А. Хижняк);
* Образно. Ти [українська мова] у мені із кореня – Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, В чистій воді смакована (В. Бичко).
[prokowanyj]
прикм.
przekuty
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прокувати I.