Стислоголо́сся
Стислоголосся ← стислоголос(ий) с/с'
Опредметнена ознака, названа прикметником стислоголосий.
Ця боротьба у різних лексичних одиницях кінчалася по-різному. Десь перемогало повноголосся, десь – стислоголосся (С. Караванський. Звідки пішла єсть московська мова або шила в мішку не сховаєш, 2012, с. 33).