КОНФІСКУВА́ТИСЯ

КОНФІСКУВА́ТИСЯ, у́ється, недвк. Пас. до конфіскува́ти. За декретом конфіскується поміщицька земля (Головко, II, 1957, 435). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 274.