КАЧКА

КА́ЧКА¹, и, ж.

Водоплавний свійський і дикий птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям; самиця качура.

Баранів тьма була варених, Курей, гусей, качок печених (І. Котляревський);

Сіра качка, помітивши небезпеку, скрикнула і разом із каченятами дременула в траву (Є. Гуцало);

Цю грозу не забуду нiколи: з рiг корови стiкає в краплинах сонце. Босий батько заганяє качок у комору (М. Вінграновський);

Качки – водоплавні птахи, тому їх переважно розводять там, де поблизу є річка або ставок (з навч. літ.);

// Страва з м'яса цього птаха.

Думка про запашний борщ з пампушками, рум'яну качку з яблуками та солодкі пундики з компотом позбавляла його сил сперечатися (В. Нестайко);

– Так що у вас там, окрім пирогів з петрушкою? – Варенички, Стратоне Стратоновичу, ваша улюблена качка з яблуками (О. Чорногуз).

КА́ЧКА², и, ж., рідко.

Те саме, що хитави́ця 1.

Брудні хвилі безперестану підкидали шхуну, але звичні до качки рибалки не помічали її (М. Трублаїні);

На судні неспокійно. Величезна кільова качка (О. Довженко).

КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит.; СВИЩ, СВІЯ́ЗЬ, ЧЕРНЬ, ЧЕРНЮ́К (дикий птах цієї породи); КРИ́ЖЕНЬ, КРИЖА́К діал., КРЯ́КВА діал. (великий дикий птах); ЧИ́РКА, ЧИРО́К (малий дикий птах); ШИЛОХВІ́СТ (ШИЛОХВІ́СТЬ рідше), ШЕЛИ́ХВІСТ розм. (птах цієї породи, що має видовжений тулуб з голчастим хвостом). По хлівцях гуси ґеґекають, качки кахкають (Г. Квітка-Основ'яненко); Низько над водою шугали зграями білі крячки (Ю. Мушкетик); Вутя йде, вутенят веде (М. Кропивницький); Гуси й вутки, всяк те зна, Водоплаваюча птиця, В основному неземна... (С. Воскрекасенко); Ой ходила понад воду та й кликала тасю (пісня); Жирують табуни крижів, свіязів, заклопотаних чирят (О. Копиленко); Якось, блукаючи над Унавою влітку, Необережно підбив я чернюка (М. Рильський); Річкові качки — крижень, шилохвіст, свищ, чирки та інші — добувають собі їжу на поверхні води або на мілині (з газети); Над самою землею до поліських боліт билися косяки качок: крижаків, чирок, норців (С. Скляренко); Він знав — це летить чирок, маленька, дуже зграбна і красива качечка (В. Собко); Муркало про щось двоє чирят-хропунків, а їхні приглушені голоси забивав шелихвіст (О. Досвітній).

ХИТАВИ́ЦЯ (коливальні рухи судна, що пливе під дією вітру, хвиль), КА́ЧКА розм. Згодом човни повернули праворуч, і хитавиця трохи вгамувалася (С. Добровольський); Приємно після корабельної качки стати ногою на тверду землю (Д. Ткач).

КАЧКА

(Rolling, rolling motion of the ship) — колебание судна около продольной или поперечной оси, при этом колебания около продольной оси наз. боковой или бортовой качкой (Rolling), а около поперечной — килевой качкой (Pitching). Возможны также перемещения центра тяжести судна в вертикальной плоскости вверх и вниз — так наз. вертикальная К. См. Период качки.

Самойлов К. И.Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941

судна - колебания судна под воздействием внеш. сил (ветра и волн). Различают К. бортовую (угловые наклонения на правый и левый борт), килевую (угловые наклонения на вое и корму) и вертикальную (периодич. перемещения судна по вертикали). К. отрицательно сказывается на работе судовых механизмов и приборов, ходкости судна, сохранности грузов, эффективности боевых средств и на самочувствии экипажа. На период и амплитуду К. влияют размеры и соотношения главных размерений судна, форма обводов судна и распределение на нём грузов. Для уменьшения амплитуды К. применяют успокоители качки.

качка на встречном волнении — pitching in a head sea

качка на попутном волнении — pitching in a following sea

корабля, сложное колебат. движение, к-рое корабль может совершать как твёрдое тело (не меняя формы и размеров) во время плавания при волнении и в тихой воде. Различают бортовую, килевую и вертикальную К.к., к-рые могут проявляться отдельно и одновременно. К.к. характеризуется амплитудой и периодом, снижает эффективность применения оружия, ухудшает условия работы техн. средств и лич. состава (особенно подверженного мор. болезни). Снижение К.к. достигается применением успокоителей качки, выбором курса корабля относительно волны и ветра и скорости хода.

Бодай тебе качка копнула.

Жартівлива клятьба.

В літі і качка прачка, а в зимі і Тереса не береться.

Прання вліті легке, за те взимі дуже трудне, бо звичайно прали на ріці.

Заганяє качки собою.

Про п'яного, що заточується.

У літі і качка прачка.

Раніше прали на річці, що було легко робити влітку, але дуже тяжко взимку.