Значение слова "ГЛЕК" найдено в 29 источниках

ГЛЕК

глек сущ., кол-во синонимов: 5 • глечик (2) • глёк (1) • гной (20) • кринка (11) • слизь (12) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. .

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Марія Встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Т. Шевченко); Килина подала вечерю на стіл — хліба й молока глечик (А. Головко); А який квас пили ми із скляних дзбанів! (Д. Бедзик); Хтось подав йому горнятко з кашею, ще хтось сунув збан із питвом (П. Загребельний); Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (М. Рильський); На вікні у Зоні помітила Леся білий фарфоровий збанок (Ірина Вільде); Підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбана (Ганна Барвінок); Дістав (Черевань) із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! (П. Куліш); — Харчів покладіть.. В мою полотняну торбинку: Червоного жбанок старого вина Та білого хліба скоринку (Л. Первомайський); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (М. Стельмах); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); Лежав (Нюх), мов пень, на постелі.. й кварту за квартою дудлив сметану з гладущика (П. Козланюк); Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ГЛЕК, а, ч.

1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, трохи розширена в нижній частині.

Є в глеку молоко, та голова не влазить (прислів'я);

[Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу... (О. Корнійчук);

Дев'ятсот років майже пролежав той глек, чекаючи на молодого аспіранта Гордія Отаву (П. Загребельний).

2. Сорт груш.

Глек – чудовий місцевий літній сорт груш, поширений у Вінницькій та Хмельницькій областях, переважно в присадибних насадженнях (з наук. літ.);

У багатьох садах є дерева дуже давніх сортів, які мають чудові на смак плоди (сорти глива, глек, дуля, малинівка та ін.) (із журн.).

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. А, може, натяк? Мовляв, нічого не вийде з твоїх залицянь, розіб’ємо глека? (П. Загребельний); Зі своєю свахою Марія Дмитрівна не стрічається: розбила глека під час першого ж знайомства (З журналу); Дівер з невісткою Розбив горщик з лемішкою (П. Чубинський); (Старшина:) За віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький); А це вже надвечір мама питає: “Що це за знак, що ні одна і в хату не наплює, чи не побили, бува, глеків?” (Панас Мирний); Вість, що голова колгоспу і директор школи розбили макітру між собою, безумовно, просочилася .. у маси (В. Бабляк). 2. Розірвати шлюбні зв’язки; розлучитися. Я, може, за день-другий і розпишуся з Христею

найдено в "Словнику української мови в 11 томах"

ГЛЕК, а, ч. 1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (Укр.. присл…, 1955, 280); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу… (Корн., II, 1955, 192). ◊ Глек розби́ти —посваритися. [Омелько:] Нічого не розберу. Бачу тілько, що Варка з Гнатом глек розбили (К.-Карий, І, 1960, 271); — Ми колись побраталися. А потім.. наче розбили глек (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 69). 2. Сорт груш народної селекції. Глек. Чудовий місцевий літній сорт [груш], поширений у Вінницькій та Хмельницькій областях, переважно в присадибних насадженнях (Озелен. колг. села, 1955, 86). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 81.

найдено в "Этимологическом словаре русского языка"

глек
I
I. "слизь, гной", из *глькъ, родственного предыдущему.
II
II. род. п. глёка "глиняный горшок", южн., зап. (Даль), укр. глек, др.-русск. гълькъ, род. п. гълька, откуда через различные выравнивания глек, гольк; см. Срезн.; Преобр. 1, 125. Последние формы затрудняют сближение Бернекера (1, 310) с глей.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині.

••

Глек розбити — посваритися.

2) Сорт груш народної селекції.

найдено в "Этимологическом русскоязычном словаре Фасмера"

II. "слизь, гной", из *глькъ, родственного предыдущему.IIII. род. п. глека "глиняный горшок", южн., зап. (Даль), укр. глек, др.-русск. гълькъ, род. п. гълька, откуда через различные выравнивания глек, гольк; см. Срезн.; Преобр. 1, 125. Последние формы затрудняют сближение Бернекера (1, 310) с глей.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині.
Глек розбити — посваритися.
2》 Сорт груш народної селекції.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[hłek]

ч.

dzban

найдено в "Приповідках або українсько-народній філософії"

Є в глеку молоко, та голова не влазить.

Жарт з бідного, який має глек, але не має молока.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. родукувшин

найдено в "Українсько-білоруському словнику"