Значение слова "ТУРЕЦЬКИЙ" найдено в 18 источниках

ТУРЕЦЬКИЙ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ТУРЕ́ЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до ту́рки і Туреччина.

– І ви, молдавани, Тепер ви не пани; Ваші господарі – Наймити татарам, Турецьким султанам .. Братайтеся з нами, З нами, козаками; Згадайте Богдана, Старого гетьмана (Т. Шевченко);

Турок оступився, побачивши, як палають очі в молодого козака, що так вправно і лагідно розмовляв турецькою мовою з кримчаками (Іван Ле);

Сорок запорозьких чайок випливали в Чорне море до турецьких берегів (О. Довженко);

// Власт. туркам; такий, як у турків.

Ганить Хапко турецьку люльку, а проте кортить його: а нехай би з такої потягнути разок (Марко Вовчок);

– Ходім до турецької кав'ярні, там нас почастують чудовою турецькою кавою (З. Тулуб).

2. Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.

Навдивовижу всім турецький огірок (Л. Глібов);

– Ось тобі, Данилку, і степовий турецький сльоз, – сказав прадід і нахилився до квітки (Ю. Яновський);

От аби ще на мені галіфе було, то пишався б я, мов турецький біб у горосі (М. Стельмах).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, -е.

1) Прикм. до турки і Туреччина. || Власт. туркам; такий, як у турків.

••

Турецька канапа — широка канапа, звичайно оббита килимом.

Турецька мова — мова турків; належить до тюркських мов.

Турецька шабля — шабля з дуже вигнутим, серпастим лезом.

2) Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

го́лий, як бу́бон (як туре́цький святи́й). Дуже бідний. — З діда-прадіда був я голий, як бубон. Польової землі ані геть не мав і не маю (Є. Кротевич); — Чи гаразд у їх (них) у господі? — Де там! такі стали голі, як турецькі святі (Марко Вовчок); Всміхнулася Килина ..— Хлопець, правда, гарний, Микола Гармаш зветься, з сусіднього хутора, так горенько ж — голий, як турецький святий, а мені треба і гарного, і багатого (М. Лазорський).

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, -е.1》 Прикм. до турки і Туреччина.
|| Власт. туркам; такий, як у турків.
Турецька канапа — широка канапа, звичайно оббита килимом.
Турецька мова — мова турків; належить до тюркських мов.
Турецька шабля — шабля з дуже вигнутим, серпастим лезом.
2》 Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[turec'kyj]

прикм.

turecki

турецька ліра — lira turecka (валюта)

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【形】 土耳其的, 土耳其人的

Турецька мова 土耳其语

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Turkish

турецька мова — Turkish, the Turkish language

найдено в "Большом украинско-русском словаре"