АВТОРИТЕ́Т (визнана за ким-небудь перевага в судженнях про що-небудь, в знаннях, у вирішенні чого-небудь), АВТОРИТЕ́ТНІСТЬ, ВАГА́, ПРЕСТИ́Ж, ВПЛИВ. Марусяк не мав уже жадного авторитету. При нім критиковано і його самого (Г. Хоткевич); Вона (потреба панувати) передавалася спадщиною від батька до сина.. Почування власної вищості, авторитетності теж сталося спадщиною (Б. Грінченко); У клубі Юрко швидко відчув під собою деякий грунт, набирав громадської ваги (С. Чорнобривець); За визначенням соціологів, престиж нині — одна з цінностей людини, різновид моральних стимулів (з газети); — Головне в житті — це вміти поставити кожне явище на своє місце, бо як і між людьми, серед явищ трапляються психуваті, задирикуваті нахаби, що претендують на великий вплив, не маючи на те жодного права (В. Підмогильний).
АВТОРИТЕ́ТНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до авторите́тний.
В голосі [Бажая] несвідома авторитетність (Леся Українка);
Однією з вимог до організаторів агітаційної роботи є авторитетність їх у масах (з газ.).
-ності, ж.
Абстр. ім. до авторитетний.
Авторите́тність, -ности, -ності, -ністю