ПРОКИ́ДАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до проки́дати.
Стежка вузька, прокидана у високому снігу, наче в траншеї (В. Кучер).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прокидати. || прокидано, безос. присудк. сл.