ХОЛОДНИЙ

ХОЛО́ДНИЙ, а, е.

1. Який має низьку або відносно низьку температуру (про повітря, вітер і т. ін.); студений.

Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати (Леся Українка);

Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю мокрі коси (М. Коцюбинський);

Близькість ріки відчувалась особливо виразно не тільки по тому свіжому холодному повітрі, яким віяло з очеретів, а й по щедрій росі на травах, яка бризкала людям на руки і на ноги світлими льодяними краплями (Григорій Тютюнник);

// Який характеризується низькою температурою повітря (про клімат, погоду).

Сікло холодним гострим дощем. Земля бралася ожеледицею (О. Гончар);

// Із зниженою температурою, стійкими холодами, морозами (про певний час, пору).

Минає день – який же холодний, блискучий, вражий день! (Марко Вовчок);

Чорний кіт солодко спав на припічку біля каганця: йому було байдуже, що холодна зима зазирала крізь вікна білим морозом (М. Коцюбинський);

В холоднім надвечір'ї тремтіло наїжачене сонце (М. Стельмах);

Ти пам'ятаєш березневу холодну ніч, як стрілись ми. Сміявся вітер, і дерева до нас тяглись гіллям із тьми (В. Сосюра);

// Який має суворий клімат.

Не довго зогрівала материнська ласка маленьку Кульжан. Повільно згасала Джевгер у безкраїх степах холодного Північного Казахстану, розповідаючи дівчинці про пишні сади та виноградники своєї батьківщини (З. Тулуб);

– Так ви ненавидите панів́ –.. Таки ненавиджу! – глянула [молодиця] йому прямо в очі і махнула стиснутим кулаком. – Бо хто нас жене з рідного двору в холодний Сибір́ Пани женуть (М. Стельмах);

Простори між полюсами і полярними колами називаються холодними поясами (з навч. літ.);

// Про місце, де панує холод.

Сіро ще було. Сіре удосвітнє небо, сірі хати, збиті докупи, немов отара, і сірі осінні поля, вогкі й холодні, ген за городами (М. Коцюбинський);

// З низькою температурою води (про течію, хвилю тощо).

– Соломіє!.. – чує вона крізь холодну хвилю, що б'є її в очі (М. Коцюбинський);

Коли його човен перевернуло й підкинуло вгору вибухом снаряда, він, поранений, вилетів з нього й шубовснув далеко у воду, й холодна бистрина понесла його .. за течією (О. Довженко);

Ріка дибилась холодними свинцевими хвилями (М. Олійник);

// Позбавлений тепла, який викликає відчуття холоду.

[Цокуль:] Е, хлопче, добру славу не скоро наживеш, а недобра сама прилипне, особливо до бідної сироти. [Панас:] Та воно так, тілько як опечешся на молоці, то й холодну воду студиш (І. Карпенко-Карий);

Швачка встала, .. підійшла до вікна, притулилась чолом до холодної шибки й дивиться втомленими очима на вулицю (Леся Українка);

Як п'яна, я верталась назад. Руки й ноги були в мене, як лід, холодні (Панас Мирний);

Лихе передчуття холодною гадюкою оповило мені серце... (Олесь Досвітній);

Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах – я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (В. Сосюра);

Вітер вив і сипав холодним дощем (З. Тулуб);

На його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста (М. Стельмах);

// Признач. для охолодження тіла людини.

Олечка горіла, лоб і руки були такими гарячими, що холодні компреси не допомагали (А. Хижняк);

// у знач. ім. холо́дне, ного, с. Те, що дає відчуття холоду, має низьку температуру.

Кинутись в воду і довго летіти кудись униз, коли холодне й мокре тече за сорочку і у халяви, а смерть поволі вливається в горло, і в очі, і в вуха – і знати, що там є п'явки, риби, вужі і слизьке баговиння – ні, я би не зважився ніколи на се... (М. Коцюбинський);

Тріпонувсь Федір Пилипович, наче хлюпнув хтось холодним на нього (А. Іщук);

// Позбавлений ознак життя.

Зоря промінчик ллє помаленьку; Жалібно кличуть дітоньки неньку: – Вставай, мамуню, стужа неначе; Пригорни Милчо, нехай не плаче... – Ні слова мати, лежить холодна... (П. Грабовський);

Сиротина я безродний [безрідний], Десь загину в чужині. І ніхто очей холодних Не закриє там мені (С. Руданський);

Прокинулась вона рано, як звичайно, і одразу ж кинулась до Ярини. Мертва, холодна Ярина лежала так, як спала, – на правому боці, поклавши під голову руку (С. Скляренко);

// Охолоджений з певною метою.

[Круста (Приходить раб з внутрішніх дверей. Круста звертається до нього):] Ти, слухай, панові нагрій вина, а нам скажи холодного принести (Леся Українка);

Коли сонце підбилося вгору, жінки сіли снідати на обніжку. Уляна вийняла з-поміж горсток глечик холодного молока, накритого лопухом, відрізала окраєць хліба, поставила два череп'яних кухлі (Григорій Тютюнник).

2. Пов'язаний з відчуттям холоду (у 1 знач.), з уявленням про холод.

Ти від мене пішла, ти від мене пішла, Де сріблиться над полем холодна імла (М. Рильський);

Вулиці безкраї. Порожньо і дзвінко. Кроки одинокі, ніби серця стук. І в холоднім небі зорі, як сніжинки, шлють байдуже світло на замовклий брук (В. Сосюра);

Небо, високе і чисте, просівало зорі крізь невидиме решето, і вони мерехтіли, падаючи. Свіжовід – клепаний місяць вичахав у холодній безвісті (Григорій Тютюнник);

Я так тебе люблю! Пройдуть мільйони років .. Летітиме земля все так же, між світами, в холодну вишину, як лине вічний час, і кучері твої безплотними вустами я буду цілувать, хоч і не буде нас (В. Сосюра);

// Власт. товщі водних глибин, хмар, криги і т. ін., схожий на них забарвленням (про сині, лілові та інші кольори, тони на відміну від теплих кольорів, тонів).

Де-не-де жовтіє світла мілина, холодними темно-синіми смугами переливається глибочінь (О. Донченко);

Темрява обкутала все, і тільки повз шлях, яким вони простували, проблискувала холодним вилиском річечка (Олесь Досвітній);

Соколовій властива широка, темпераментна манера живопису, тонке відчуття світла і простору. Свої натюрморти вона будує на співвідношеннях холодних і теплих кольорів, на контрастних світлотіньових рішеннях (“Осінь. Останні квіти”, 1972, “Букет польових квітів”, 1967, “Бузок”, 1970 та інші) (з наук. літ.).

3. Який не випромінює (або майже не випромінює) тепла, не викликає відчуття тепла (про сонце, місяць, зорі та їхнє світло, проміння).

Був великий мороз. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко);

Проглянуло сонце холодне з-за хмар (І. Нехода);

Тихо спускається нічка осіння, – Година сумна; Місяць холоднеє кида проміння (Леся Українка);

Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво (М. Коцюбинський);

Довгими зимовими вечорами, коли сонце о другій вже закотиться за кичеру і лиш ганок востаннє ловить бліді снопочки холодних променів, сідала Маруся в кухні – бо там найтепліше – і, вишиваючи, слухала довгих, безконечних оповідань баби Гафійки (Г. Хоткевич);

// Тьмяний (про блиск якихось предметів).

Ніч міська за вікном. Десь кричать поїзди, протинає той крик мої мрії, І на склі, наче відблиск холодний слюди, янтаревий вогонь пломеніє (В. Сосюра).

4. Який втратив тепло, захолов, застиг.

Гафійка увійшла в хату і притулила до печі замерзлі руки. – Забула, що піч холодна, – винувато посміхнулась вона (М. Коцюбинський);

Як у холодне, покинуте птицею гніздо повертався Дмитро додому (М. Стельмах);

Допізна цієї ночі не спали вітробалчани. В кожній хаті чекали батька, коли він повернеться зі сходки. А тоді ставили на стіл холодну вечерю, бо від самого обіду крихти не було в роті (А. Головко);

Люда поїла з Фросею холодної картоплі з кисляком (Л. Первомайський);

// Який споживають, подають не гарячим, а охолодженим (про деякі страви).

Для приготування холодних страв використовують також баклажани, кабачки і зелений перець (з наук.-попул. літ.);

Жінка поставила перед ним миску холодного борщу з сушеною рибою (Ю. Збанацький);

Особливий попит у споживачів здобули: закуска українська, юшка з галушками, холодний борщ з грибами (з газ.);

Холодні закуски.

5. Який погано захищає від холоду, не утеплений, не опалений (про приміщення).

Світ широкий, Людей чимало на землі... А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись (Т. Шевченко);

– А чого тобі цілу ніч мерзнути в Князівці, на холодній станції́ (А. Головко);

Дома Савченко нікого не застав: мати, не дочекавшись сина, померла в холодній удовиній халупі, а брати і сестри розбрелись на заробітки по економіях і заводах (М. Стельмах);

// Який не опалюється, признач. для мешкання, перебування в літній час.

Він іде у другу, холодну половину хати, підходить до скриньки з різним начинням (М. Стельмах);

// Який носять у теплу погоду; легкий, літній (про одяг).

6. у знач. ім. холо́дна, ної, ж., заст. Приміщення (при волосній управі, поліцейській дільниці і т. ін.) для тимчасового утримання заарештованих; арештантська.

Лукію приведено до волості і, поки слідство, посаджено в холодну (Б. Грінченко);

Одсиділи парубки день в холодній за свою провину, одсидів і Денис три дні. Їх повипускали і наказали, щоб вони більше не дуріли (І. Нечуй-Левицький);

– Соцький! – гукнув суддя – одведи бабу в холодну (Л. Яновська);

До непривітного казенного вигляду будинку, де колись вершив свої справи староста із соцьким, була прибудована хижка із загратованими вікнами. Там, казали, була холодна (В. Речмедін).

7. розм. Який постійно зазнає холоду, страждає від нього.

Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я, при чужині, у людях. Хоч не було діла важкого, – так забували про мене, чи я не голодна, не холодна, чи жива я... (Марко Вовчок).

8. Здійснюваний занизької температури, без нагрівання.

За останні роки великого поширення набуло застосування ультразвуку для холодної обробки металів (з навч. літ.);

Холодна прокатка; Холодне штампування; Холодна вулканізація; Холодне коптіння риби;

// Одержуваний за низької температури, без нагрівання.

Холодний асфальт;

// Не пов'язаний з виділенням теплової енергії (про світло, світіння).

Науковці, розвиваючи техніку холодного світіння, поступово наближаються до того досконалого світла, яке випромінюють живі організми (з наук. літ.).

9. перен. Пов'язаний з відчуттям внутрішнього, душевного холоду; який викликає це відчуття.

Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним (Л. Дмитерко);

Орест зажурено дивиться на друга, і йому терпне серце. Ось роз'єднаються їхні руки, і він посунеться в холодну самотність (Олесь Досвітній);

Ще радість не пройшла, а вже журба зі мною, холодна і терпка. Мені немає сну (В. Сосюра);

// Супроводжуваний відчуттям холоду (у 2 знач.).

Параскіцу обняв холодний страх перед тим, що, їй здавалося, мало ось-ось статися (М. Коцюбинський).

10. перен. Який ставиться до кого-, чого-небудь цілком байдуже, не виявляє пристрасті, захоплення; байдужий, безпристрасний.

Тоді ваше серце горіло-палало, Тепер ви спокійні, холодні, німі (Леся Українка);

Новий комісар .. вийшов, лагідний і спокійний, на вулицю, що затихла. Він нагадував холодного філософа на цій провінціальній вулиці (Ю. Яновський);

Як байдужий, старий літописець, Сам холодний, безсилий давно, Людські сни переписує місяць На широких небес полотно (М. Рильський);

* Образно. [Валент:] Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір, що краплею по краплі, невблаганно відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Леся Українка);

// Який не виявляє цікавості до кого-, чого-небудь, не бере участі в тому, що відбувається.

Мирослава мов не чула нічого, сиділа недвижна, холодна (І. Франко);

// Який не вносить у свої дії, твори, гру і т. ін. пристрасті, вогню, запалу.

Малюючи в цілому циклі “Бориславських оповідань” війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об'єктивним обсерватором (М. Коцюбинський);

В ці дні погода нагадувала того артиста, майстра на всі руки, якому протягом одної вистави доводиться грати кілька ролей. То він з'являється перед глядачами в образі холодного резонера, то у вигляді сміхуна-життєлюба або похмурого, безнадійного скептика (С. Добровольський);

// Позбавлений запалу, натхнення; сухий.

Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (з мемуарної літ.);

Нам треба нещадно боротися проти байдужого, холодного, як лід, віршописання (А. Малишко);

// В якому виявляються тверезість, поміркованість, стриманість.

Щоб вирішувати складні питання життя, треба мати холодну голову, тверезе, не сп'яніле від прогулянки до озер серце, не хмільну від таких запаморочливих думок кров... (М. Чабанівський);

// Який базується не на почуттях; продиктований розумом; тверезий.

Він не міг пристати на холодну егоїстичну думку свого родича Келишинського (Б. Грінченко);

Розважливі холодні припущення командира заставили Данька задуматись. Справді, чи так уже він добре знає Світлану, чи так уже певний у ній́ (О. Гончар);

// В якому не виявляються глибокі, теплі почуття до кого-небудь.

“Любов його якась холодна, як залізо. Нема палу в його твердому серці, а є тільки поважання та ніби спочування...” (І. Нечуй-Левицький);

Ласка, з котрою кожна жінка виходить на спірку з своїм іноді й геть-то крутим чоловіком, котрою завжди побиває його, та сама ласка – як став помічати Грицько – зробилася нещирою, холодною... (Панас Мирний);

“Я вдячна йому, що він ніколи не грав зо мною того водевіля кохання. Він має до мене холодну повагу, та все-таки повагу” (Леся Українка);

// Надто стриманий у вияві своїх почуттів.

Сам він так просто з незнайомою дівчиною нізащо заговорити б не зумів. Особливо з такою, як Ксеня – вона здавалася холодною, як мармур, і неприступною, як скеля! (С. Голованівський);

// Підкреслено стриманий у стосунках з ким-небудь; офіційний.

Іван Домінікович Луцевич .. у поведінці з людьми був стриманий, строгий, на початку, здавалося, навіть холодний (Т. Масенко);

Зінька, як вирізьблена з сірого мармуру, холодна й строга. Дядько Гордій про лист згадав, що казав ото Давид по дорозі, але Зінька цього вже не чула (А. Головко);

// Який виражає сухість, лють, гнів, непривітність, підкреслену стриманість і т. ін. у стосунках з ким-небудь.

– Прощай! – ми сказали – холодне прощання! – Ти гречно вклонилась на гречне вітання (Леся Українка);

Отець Софроній знову звівся з крісла і став над усіма. Його холодні очі, в яких, здавалося, весь час таїлася негода, стали ще більш непривітними (В. Речмедін);

Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Ю. Тарновський);

Кульницький різко обернувся до Свирида Яковлевича, зміряв його войовничими очима і холодним прокурорським тоном запитав: – Товаришу Мірошниченко, чого ви запізнилися? (М. Стельмах);

Враз лице його зробилося холодним, губи суворо підібгалися (Григорій Тютюнник);

// Який справляє неприємне, гнітюче враження своєю похмурістю, суворістю і т. ін.; непривітний.

[Принцеса:] Як ожила ся мертва, ся холодна моя гора-в'язниця! (Леся Українка);

Вулиці були безлюдні... Минали [Доря з батьком] гімназичний будинок, застиглий в повазі важких колон і чорних холодних вікон (М. Коцюбинський).

Те́плий (холо́дний) фронт див. фронт;

Холо́дна смерть див. смерть;

Холо́дне прийняття́ див. прийняття́;

Холо́дне уклада́ння воло́сся див. уклада́ння¹;

Холо́дний борщ див. борщ;

Холо́дний кова́ль див. кова́ль.△ Холо́дна війна́ див. війна́;

Холо́дна збро́я див. збро́я;

Холо́дна м'я́та див. м'я́та;

Холо́дна прока́тка див. прока́тка;

Холо́дне зва́рювання див. зва́рювання;

Холо́дне пресува́ння див. пресува́ння;

Холо́дне проро́щування насі́ння див. проро́щування;

Холо́дне фільтрува́ння олі́ї див. фільтрува́ння;

Холо́дне штампува́ння див. штампува́ння;

Холо́дний спо́сіб отри́мання цукро́вого сиро́пу див. спо́сіб;

Холо́дний стик див. стик;

Холо́дні зірки́ (зо́рі, тума́нності) див. зі́рка.

◇ (1) Аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах (д) див. мура́шки;

Голо́дний і холо́дний див. голо́дний;

(2) І за холо́дну во́ду бра́тись (д) див. бра́тися;

[І] за холо́дну во́ду не прийма́тися / не прийня́тися див. прийма́тися;

[І] на холо́дне ду́ти (дму́хати) див. ду́ти;

(3) Лину́ти холо́дною водо́ю (д) див. ли́ти;

Ли́ти холо́дну во́ду [за ко́мір] див. ли́ти;

(4) На́че холо́дним ду́шем обда́ти (д) див. обдава́ти;

Не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну (рідше студе́ну) во́ду див. бра́тися;

Ні (ані́) за холо́дну во́ду див. вода́;

Облива́тися / обли́тися холо́дним по́том див. облива́тися;

(5) Обли́тий холо́дним по́том (д) див. облива́тися.