Значение слова "ДРУЖИТИ" найдено в 17 источниках

ДРУЖИТИ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. про жінок); БРАТА́ТИСЯ, БРАТА́ТИ рідше (виявляти братні почуття); ЛЮБИ́ТИСЯ (про особливо близькі стосунки між друзями); ХОДИ́ТИ розм., ВОДИ́ТИСЯ розм., ЗНА́ТИСЯ розм., ПЛУ́ТАТИСЯ зневажл. (проводити багато часу разом). — А я з тобою... я хотіла б дружити... говорити про все... щоб у нас не було заборонених тем (Є. Гуцало); Нікому й в голову не могло прийти, що вони були будь-коли знайомі, а тим більше товаришували (І. Багряний); З усіх людей в нашій кіностудії я найбільше подружився з тьотею Любою та ще приятелював з кінооператором Фокіним (Л. Смілянський); Це просто було особливе якесь уміння ладнати з людьми, ладити по-простому, по-життєвому (Г. Хоткевич); З добрим дружись, а лихих стережись (прислів'я); Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами (І. Нечуй-Левицький); Грицько з Іваном компанували (Словник Б. Грінченка); Майже з усіма людьми в тій околиці він добре знався і братався, а з багатьма то й кумався (переклад М. Лукаша); Марія Дмитрівна знала її віддавна, ще з гімназії, де вони вчилися, подругували (Дніпрова Чайка); Жила проти нас міщаночка... Дуже вони з Настею любилися; як сестри рідні — все було вкупці (Марко Вовчок); (Юда:) Хто такі всі ті, що з ним ходили? Все рибалки більш (Леся Українка); Нікуди від матері ні на п'ядь (Оксана) і ні з ким вже нігде не водилась і не зналась (Г. Квітка-Основ'яненко).

ОДРУЖИ́ТИ з ким, на кому і без додатка (з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою), ПОЄДНА́ТИ кого з ким, СПАРУВА́ТИ, ПРИСТРО́ЇТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ розм. (ОКРУТИ́ТИ розм.), ПОДРУЖИ́ТИ розм., ЗАШЛЮ́БИТИ заст., ОПЕНЬГА́ТИ діал.; ОЖЕНИ́ТИ, ПОЖЕНИ́ТИ (парубка, чоловіка); ВИ́ДАТИ (дівчину, жінку); ПОВІНЧА́ТИ, ОБВІНЧА́ТИ (здійснюючи церковний обряд); ОБРУЧИ́ТИ (одягнувши молодим обручки). — Недок.: одру́жувати, поє́днувати, парува́ти, пристро́ювати, обкру́чувати (окру́чувати), дружи́ти рідше жени́ти, видава́ти, вінча́ти, обруча́ти. Задумала Орлиха свого Василя одружити, стала шукати людей (Марко Вовчок); Одружили Палажку з парубком, і .. свекор забрав молодих та й повіз до себе (О. Стороженко); Хотіли оце мене старі одружити на Орині Окунь, на багатство її позаздрили (М. Стельмах); Не сина з нею (дівчиною) поєднать, — А забандюрилось старому Самому в дурнях побувать (Т. Шевченко); — Так що вже пан не робив, щоб їх спарувать, нічого не вдіяв (М. Старицький); — У вас дочка; треба до ума довести, треба її пристроїти (Панас Мирний); — Моя (дочка) вже доросленька! Кума казали, що Іванів Максим уже напитував! Мабуть, так, у м'ясниці й обкрутимо (Остап Вишня); Ах, мати, не знати, чи рада тому, може, тя (тебе) зашлюбить кому іншому (П. Чубинський); Треба його увосени опеньгати (Словник Б. Грінченка); Дівчино, — дай руку молодому! Мати, — свого сина ожени! (П. Тичина); — Взагалі хлопець ти непоганий. Інакше, хіба б ми видали за тебе нашу красуню Олю? (А. Головко); Тільки який же вас піп повінчає? Вона ж, мабуть, католичка, а ти магометанської віри?.. (О. Гончар); Коли б же швидше.. приходив! Панотець обіщавсь зараз нас обвінчати (Г. Квітка-Основ'яненко).


найдено в "Словнику синонімів Вусика"

Подружитися, брататися, водитися, другувати, дружитися, дружитоньки (поет.), заприязнюватися, здружуватися, знатися, злигуватися (про погану дружбу), знюхуватися, коришувати, куматися, лагодити (з ким), лигатися, панібрататися, побратимствувати, подругувати (ж.), посестратися (ж.), посестритися (т.с.), приклеюватися (ірон.), приставати (до кого), прихилятися (до кого), приязнувати, приятелювати, родатися, родичатися, стоваришуватися, сябрувати, товаришити, товаришувати, чалитися (до кого), якшатися

Фразеологічні синоніми: бути запанібрата; бути на дружній нозі (з ким); бути на короткій нозі; бути нерозлийводами; бути на "ти"; варитися в одному казані; вкриватися однією шинелею (про фронтовиків); водити компанію; водити хліб і сіль; водити хліб-сіль; вступати в спілку; входити в союз; двері ногами відкривати (се можливе тільки у друга); ділити горе і радість (з ким); ділити останні гроші; ділити хліб-сіль; дружити сім'ями; дружити, як риба з водою; жити душа в душу; жити в дві душі; жити, як одна душа; заглядати на вогник (до кого); заходити у приязнь; знаходити спільну мову; їсти з одного котелка (про фронтовиків); їсти з одної миски; мати дружні стосунки; підтримувати компанію; прихилятися душею; прихилятися серцем; разом в цурки бавитися (при запереченні: "Я з тобою в цурки не бавився"); разом свині пасти (т.с.); скидати останню сорочку (заради друга); ставати на дружню ногу; ставати на коротку ногу

Приповідки: Я з тобою, як риба з водою. Рука руку миє. Ти — мені, я — тобі. Вони між собою — нерозлита вода. Вони між собою — нерозлий-вода


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

дружу, дружиш, недок.

1) неперех., з ким. Бути в дружбі з ким-небудь. || без додатка. Виявляти взаємну прихильність, відданість, довір'я один до одного.

2) перех., розм., рідко. Те саме, що одружувати.



найдено в "Большом украинско-русском словаре"


дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: друживши, дружачи

неперех., з ким) (бути в дружбi з ким-небудьдружить

Деепричастная форма: дружа



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
дружу, дружиш, недок. 1》 неперех. , з ким. Бути в дружбі з ким-небудь.
|| без додатка. Виявляти взаємну прихильність, відданість, довір'я один до одного.
2》 перех. , розм. , рідко. Те саме, що одружувати.

найдено в "Словнику синонімів Караванського"
товаришувати, приятелювати, бути в дружбі, брататися, (- дівчат) подругувати; (знатися) водити компанію , неґ. лигатися; (маючи спільні погляди) одним духом дихати; Р. одружувати; ОК. любитися.
найдено в "Українсько-англійському словнику"

To be friends (with), to be on friendly terms

я більше не дружу з ним — I am out with him


найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

1. приятелювати, заприятелювати, поприятелювати, сприятелювати

2. це повторювати


найдено в "Словнику синонімів Полюги"
товаришувати, приятелювати, (значною мірою) брататися, (особливо приязно ставитися) любитися, зневажл. злигатися, плутатися.
найдено в "Українсько-китайському словнику"

【未】

1) 交好, 相好

2) 使…与…作朋友


найдено в "Українсько-російському словнику"
дружить; вести [водить] дружбу (с кем)
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
дружи́ти дієслово недоконаного виду
T: 30