ПРОВІНЦІА́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до прові́нція 2.
– Він звичайний “рядовий” [літератор], пише театральні рецензії і провадить який-небудь відділ в одній провінціальній газеті (Леся Українка);
// Який розміщений у провінції.
Нижегородський театр був одним із старіших і кращих російських провінціальних театрів, і Шевченко поставився з великим інтересом до його роботи (з наук. літ.);
* Образно. Щаслива і далека путь колесами говорить. І синім холодом цвітуть провінціальні зорі (В. Сосюра);
// Власт. провінції та провінціалам.
Зрештою утримання салону (хай би й провінціальних масштабів!) .. теж вимагатиме коштів (Ірина Вільде);
Провінціальний побут;
// Який має погляди, манери, звички, смаки і т. ін. провінціала.
Тоном провінціального піжона він мовив: – Коли ці звичайні слова злітають з уст незвичайної жінки, то важко зберегти бистрий розум і вміння логічно мислити (Ю. Шовкопляс).
-а, -е.
Прикм. до провінція 2). || Який знаходиться у провінції. || Власт. провінції та провінціалам. || Який має погляди, манери, звички, смаки і т. ін. провінціала.
【形】
1) 省的, 外省的
2) 旧 蔑 不开通的, 土头土脑的, 老憨气的
Provinsiell
Provinsiell
Provincial
Provinsiel