ПОБРАТИМСТВО, обычай, по к-рому двое или неск. не состоящих в кровном родстве людей устанавливали между собой связь, приравниваемую к родственной. Как и др. виды искусств, родства, напр, аталычество, П. получило преимущественное распространение в эпоху распада первобытнообщинного строя, когда оно помогало восполнить становившиеся недостаточными родовые связи. Пережи-точно П. сохранялось и в классовом обществе. Побратимы должны были помогать друг другу в нужде или при опасности, а у нек-рых народов (напр., черногорцев) даже участвовать в кровной мести. Установление отношений П. сопровождалось клятвой и торжеств, обрядами, чаще всего символич. смешиванием и питьём крови.
ПОБРАТИ́МСТВО, а, с.
1. тільки одн. Супроводжуваний певним обрядом давній слов'янський звичай зміцнення дружби прирівнюванням її до братських стосунків.
– Може, ви чували коли-небудь про побратимство! Де вже не чувати? Се наш січовий звичай (П. Куліш);
У східних слов'ян стародавній звичай побратимства широко відомий був уже в епосі Київської Русі (із журн.).
2. Група об'єднаних спільною діяльністю і метою людей, які додержуються певних установлених ними правил; братство.
В мислі його [Бенедя] промелькнув образ такого побратимства, великого і сильного, котре би могло злучити докупи дрібні сили робітників (І. Франко);
– У нас тут побратимство з старих ріпників склалося (П. Колесник).
3. тільки одн. Братське почуття, ставлення; дружба.
Ще на новий рік наше з ним [Кривинюком] побратимство не було вже пустою формою, а потім ті страшні і незабутні для мене часи, що ми вкупі з ним пережили у Мінську, зробили його мені ще ріднішим (Леся Українка);
Це почуття побратимства, мабуть, сповнювало й інших бійців, проявляючись все виразніше і нестримніше, чим менше їх ставало (О. Гончар).
ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт., ірон. (використання близьких відносин для нечесних вчинків). Дружба та братство дорожче багатства (прислів'я); Не стало братерства, не стало товариства і кожен думав тільки про себе (Панас Мирний); Святе й велике товаришування, найвища дружба й побратимство народжуються в тяжкому труді, за грізної небезпеки (Т. Масенко); Прекрасні й неповторні часи перших вражень студентського життя, зав'язування знайомств, приятелювання, дружби! (І. Ле); Кажуть, що нема над побратимство та над приятельство (Марко Черемшина); Міст через Рейн став мовби концентрацією радості перемоги, дружби і людської приязні (П. Загребельний); Хто шукає щастя-долі У розкошах та пишанні, Я ж у щирому братанні Та в труді на ріднім полі (М. Вороний); — Закон для всіх закон. Сват ти чи брат — винятків ні для кого нема, і ви мене, Оврамівно, на приятелізм не підбивайте (О. Гончар).
СПІВДРУ́ЖНІСТЬ (взаємна дружба, єднання), СПІВДРУ́ЖБА, БРАТЕ́РСТВО, БРА́ТСТВО, СОЛІДА́РНІСТЬ, ПОБРАТИ́МСТВО. Бойова співдружність; Творча співдружба професіональних діячів мистецтва з народними талантами; Братерство народів; Інтернаціональна солідарність; Побратимство міст різних країн. — Пор. 1. є́дність, 1. сою́з.