ПОГРІБЕ́ЦЬ, бця́, ч.
1. Невеликий погріб.
Біля них [хат] – ніяких інших будівель, ні загонів, ні клунь. Хіба погрібець абощо... (А. Головко).
2. заст. Дорожня скринька з напоями та харчами.
Аксинья винесла великий чемодан, погрібець, портплед з ковдрами та подушками (З. Тулуб).
СКРИ́НЬКА (маленька коробка для зберігання коштовностей, дрібних предметів), ШКАТУ́ЛКА, ШКАТУ́ЛА заст., ПОГРІБЕ́ЦЬ заст., ШАБАТУ́РА діал.; РА́ХВА (дерев'яна інкрустована, круглої форми); ШУХЛЯ́ДА (чотирикутна, перев. висувна — в столі, шафі). Донна Анна.. перебирає у скриньці коштовності, прикраси (Леся Українка); Ото бере пан шкатулку.. Пани гроші держать в таких скриньках (казка); Жінка поквапно дістала з шкатулки паспорт (Я. Гримайло).
-бця, ч.
1) Невеликий погріб.
2) заст. Дорожня скринька з напоями та харчами.
1) зменш. cellaret
2) wineshop
див. погріб