-а, ч.
1) У давньогрецькій міфології – цар Фів, що зумів розгадати три загадки потвори-сфінкса, яких ніхто до нього розгадати не міг.
2) перен. Мудра людина, що вміє розплутати складні життєві ситуації.
У грец. міфології син фіванського царя Лая і Йокасти; батько наказав кинути немовля на горі Кітерон у зв'язку з пророцтвом, що він загине від руки сина; Е. несвідомо убив свого батька і одружився з власною матір'ю; усвідомивши, що він накоїв, осліпив себе і був засуджений на вигнання.
Еді́п, -па, -пові (гр. цар)
Мудрець