Значение слова "ФІЗІОНОМІЯ" найдено в 23 источниках

ФІЗІОНОМІЯ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ОБЛИ́ЧЧЯ (передня частина голови людини), ЛИЦЕ́, ВИД, О́БРАЗ розм., ФІЗІОНО́МІЯ розм., ФІ́ЗІЯ розм., ЛИК поет., заст., ПАРСУ́НА заст., МО́РДА вульг., РИ́ЛО вульг., ПИ́КА вульг., ПИ́СОК вульг., БУ́ДКА вульг., МАРМИ́ЗА вульг., МАРМУ́ЗА вульг., ТВАР ч. і ж., заст., вульг. — Їсти хочеш, і сім'я теж. Я нагодую! — Повернувся обличчям до гурту і звелів: — Мішок пшениці! (В. Барка); Параскіца зашарілась вся. Сором гарячою хвилею залляв її лице (М. Коцюбинський); На широкім дядечковім виду промайнуло щось подібне до співчуття (М. Стельмах); В його думках серед того крику і стогону.. знову виникав пишний образ з червоними калиновими устами, з палкими чорними очима (І. Нечуй-Левицький); При кожному слові він підскакував на стільці — і хутко повертав на всі боки голову з маленькою мавп'ячою фізіономією (Ю. Бедзик); Ілько Дзюнька має, на жаль, фізію таку, що ні людям показать, ні самому подивитись (Є. Гуцало); Як солодко було б, моя Психеє, лик Ясний твій созерцать (П. Куліш); Навіть зовнішньо Мостовики не різнилися поміж собою. Становище передавало в спадок і кров, і норов, і парсуну (П. Загребельний); Вигукнув (Прудивус) ще одне слово.. і дав різвому зальотникові в морду (О. Ільченко); Всякому своє рило мило (прислів'я); Він (економ) іде спокійненько, і його товста пика червоніє на сонці (Ю. Яновський); Жменяк старий дав синові два рази по писку, а той стояв перед ним, .. як закопаний у землю (М. Томчаній); Веселощі змилися з мармизи поліцая і вона затвердла, мов луб (М. Стельмах); — Ах ти цуценя погане! Що це ти написав? — накинувся й я тоді на Матвія. — За вухо його! — По мармузі! (Л. Яновська); — Я згоден, — заявив Макар Волосюта, виблискуючи повнокровною широкою твар'ю (І. Микитенко); Ой любив я дівчиноньку білявого твару (пісня).

I. О́БРАЗ (узагальнений характер, створений письменником, митцем), ТИП, ТИПА́Ж, ПО́СТАТЬ, ФІЗІОНО́МІЯ рідше. "Пісня про рушник" — це пісня про матір. Образ матері — один із центральних у творчості Малишка (з мемуарів); Раніше легше літераторам писалось: якщо вже негативний тип — то негативний, позитивний — то позитивний. А зараз химерять, химерять і ніяк не домовляться (В. Дрозд); Дослідник (О. Білецький) характеризує особливості розповіді, типажу, соціальних конфліктів в оповіданнях Марка Вовчка (з журналу); По селу про нього ходило багато всяких переказів і легенд. Із цих оповідань фізіономія його вимальовувалась, як фізіономія сільського чудака (І. Сенченко).

ОСО́БА перев. з означенням (людина як член суспільства; конкретна людина як носій яких-небудь індивідуальних властивостей, рис, певних характерних ознак), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ПЕРСО́НА, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, ІНДИВІ́ДУУМ книжн., ФІЗІОНО́МІЯ розм., СУБ'ЄКТ зневажл. Службова особа; Тося була таки міцного складу, проте чогось справляла враження ефірної особи, ніжної, як травинка (Ірина Вільде); Формування цільної, фізично і духовно розвиненої особистості не мислиме без творів світового мистецтва (з газети); У великих індивідуальностей великі вади. Формула, яку слід пам'ятати, коли оцінюєш себе (В. Дрозд); І тут доречно згадати про народного вчителя, головну персону, що спрямовує дитячі душі, про головного садівника людських душ (Ю. Яновський); Він був найколоритнішою постаттю у нашому студентському товаристві (з журналу); Тільки обдарований геніальною творчою силою могутній індивідуум Глінки міг створити "Івана Сусаніна" (М. Рильський); І. Франко сказав про Ю. Федьковича, що це "безперечно одна із найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі" (з журналу); (Дюсенбаєв:) Наш полк висадився в цьому районі десантом. Ми пішли в розвідку і надибали одного суб'єкта (О. Левада).


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ФІЗІОНО́МІЯ, ї, ж.

1. Риси й вираз обли́ччя 1.

Перед очима в Балабухи стояли, як намальовані, дві свіжі фізіономії.., обидві веселі, рум'яні (І. Нечуй-Левицький);

Ми з ним критично розглянули всі руйнації, які завдав вогонь моїй фізіономії, і він вирішив, що треба зробити дві-три пересадки шкіри (Ю. Яновський);

// з означ. Вираз обличчя, гримаса.

Прийшов нині листоноша і ще здалеку, з кислої фізіономії його дізнався я, що нічого для мене нема (М. Коцюбинський);

У мене була, мабуть, дуже глупа фізіономія в сю хвилю, бо Маріка почала реготатися (Г. Хоткевич).

2. розм. Про яку-небудь людину, постать.

А там далі виглядали якісь фізіономії, не то дівки з розпущеними кісьми, не то парубки (І. Нечуй-Левицький);

Звідки взялися ці солодкі фізіономії з вусиками.., які підспівують дівчині в музичному магазині? (з наук. літ.);

// Особа, особистість.

І. Франко сказав про Ю. Федьковича, що це “безперечно одна з найоргінальніших літературних фізіономій в нашій літературі” (з наук. літ.).

3. перен. Індивідуальний образ, характерні риси кого-, чого-небудь.

Хоч сам розмовляв мало, але зручними репліками розворушив товариство і дізнався од кожного, чого тільки мені треба було, щоб краще з'ясувати фізіономію бесідників (М. Коцюбинський);

Відсвіжував [капітан] собі в тямці фізіономію міста, його жильців, їх інтереси і уподобання (І. Франко).


найдено в "Фразеологічному словнику української мови"
верну́ти (відверта́ти) ніс (но́са, фізіоно́мію, зневажл. ри́ло, пи́ку). 1. від кого—чого. Триматися на відстані, відвертатися від когось, чогось з певних причин. Рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обідати, кожне од мене ніс верне — смердить (М. Коцюбинський). 2. від кого і без додатка. Уникати зустрічей, спілкування з ким-небудь, виявляючи зверхність, зневагу і т. ін. Вона вже й на вулиці носа верне, обминає мене десятою дорогою, наче я каторжна якась чи заразна (В. Кучер); Перш усього й тут (у пресі) треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів (М. Драгоманов); — Усякий раз, як йде Борис, Маруся відвертає ніс. Не має, певно, зовсім встиду, Раз не приховує огиду (С. Караванський); — Я їй (Парасці) не служила, я їй не годила? Так, як треба було, то й, Зінько, і сестро, а як прохворостили? — то й пику свою одвертає (Панас Мирний); // від чого. Не виявляти бажання займ
найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

1) Те саме, що обличчя 1). || з означ. Вираз обличчя, гримаса.

2) розм. Про яку-небудь людину, постать. || Особа, особистість.

3) перен. Індивідуальний образ, характерні риси кого-, чого-небудь.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ї, ж. 1》 Те саме, що обличчя 1).
|| з означ. Вираз обличчя, гримаса.
2》 розм. Про яку-небудь людину, постать.
|| Особа, особистість.
3》 перен. Індивідуальний образ, характерні риси кого-, чого-небудь.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[fizjonomija]

ж.

1) fizjonomia

2) fizys жарт.


найдено в "Словнику іншомовних слів"
фізіономія; ж. (фр., гр., визначення внутрішніх властивостей за зовнішніми ознаками) 1. Обличчя. 2. розм. Про яку-не-будь людину; постать. 3. перен. Індивідуальний образ, характерні риси кого-, чого-небудь.
найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
фізіоно́мія (франц. physionomie, від грец. φυσιογνωμονία – визначення внутрішніх властивостей за зовнішніми ознаками) 1. Риси й вираз обличчя. 2. Переносно – характер, відмітні риси чогось або когось.
найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

фізіоно́мія

[ф'із'іоном'ійа]

-йі, ор. -йеійу


найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】

1) 脸, 面孔, 面部表情

2) 面貌, 容貌


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родуфизиономия


найдено в "Українсько-англійському словнику"

Physiognomy; face; розм. phiz; перен. character


найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Вид, обличчя, див. лице, лік


найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. лице


найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Фізіоно́мія, -мії, -мією


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
фізіоно́мія іменник жіночого роду
найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{фізіоно́мійа} -йі, ор. -йеійу.
найдено в "Українсько-російському словнику"
физиономия
T: 45